Словник Української
1. З’їждже — це село в Україні, яке входило до складу Овруцького району (нині Коростенський район) Житомирської області. Воно розташоване в поліському краї, неподалік від кордону з Білоруссю. Через аварію на ЧАЕС та радіоактивне забруднення село було віднесене до зони безумовного (обов’язкового) відселення
2. (Заст., діал.) Те саме, що й “з’їзд” — місце, де сходяться, з’їжджаються дороги; роздоріжжя, перехрестя шляхів.
1. У спосіб, властивий до з’їдливості; глузливо, уїдливо, язвительно, з їдким сарказмом.
2. (перен.) Різко, болюче, прикро (про критику, зауваження тощо).
1. Який висловлює злість, глузування або неприязнь через ущипливі, уїдливі зауваження; уїдливий, дошкульний.
2. Який має властивість роз’їдати, руйнувати поверхню чогось; корозійний.
1. (заст.) Те саме, що з’їдки — уїдливі, глузливі слова, насмішки, зіпсовані стосунки між людьми через сварки та взаємні образи.
2. (діал.) Залишки їжі, недоїдки; те, що залишилося на посуді після їди.
1. (у множині) Власна назва давньогрецького міфологічного племені, яке, за переказами, жило на півночі Європи та харчувалося насінням, корінням і плодами; часто ототожнюється з іншими етнічними групами, що жили за межами античного світу.
2. (у множині) У переносному значенні — люди, які ведуть дуже скромний, аскетичний спосіб життя, живуть усамітнено або харчуються простою, рослинною їжею.
1. Такий, що був повністю або частково спожитий у їжу, поглинений в процесі їдіння.
2. (Переносно) Такий, що був пошкоджений, знищений або з’їждений чимось (наприклад, кислотою, іржею, комахами, грибком).
3. (Розм., переносно) Про людину: дуже худий, зморщений, з виглядом знесиленого або хворобливого.
1. Взаємно поїдати один одного, знищувати один одного (про тварин, організми).
2. Роз’їдатися взаємною дією (про хімічні речовини, метали тощо).
3. Розтрачуватися, витрачатися на їжу, харчування (про кошти, запаси).
4. Зношуватися, руйнуватися від тривалого вживання, тертя (про одяг, взуття, предмети).
5. Зникати, стиратися (про фарбу, написи, зображення).
1. Поглинати їжу, ковтати їстівне; їсти (про людину, тварину).
2. Роз’їдати, поїдати, руйнувати поверхню чогось (про хімічні речовини, корозію, комах тощо).
3. Витрачати, споживати щось у великій кількості або поступово (про ресурси, кошти, час).
4. (перен.) Мучити, гризти, викликати тривогу або почуття провини (про думки, сумніви, почуття).
5. (перен., розм.) Різко критикувати, лаяти когось.
1. Дія за значенням дієслова “з’їдати” — споживання їжі, поїдання чого-небудь до кінця або в значній кількості.
2. (переносно) Руйнування, пошкодження, знищення чогось внаслідок корозії, дії хімічних речовин, мікроорганізмів тощо.
3. (переносно, розмовне) Витрачання, поглинання великих коштів, ресурсів або часу.
1. (рідк.) Діяти або поводитися подібно до персонажа Єхиди (з народних казок), тобто лукаво, віроломно, зі злобною вдачею; проявляти єхидність.
2. (перен.) Насміхатися зловтішно, глузувати, язвити; вдаватися до єхидних зауважень або вчинків.