1. Ззовні, із зовнішнього боку, зовнішньою стороною.
2. З боку, що не належить до певного кола, середовища, організації тощо; від сторонніх осіб.
Категорія: З
-
з-над
1. Прийменник, що вказує на початкову точку руху або дії з поверхні чогось, розташованої вище за щось інше; відповідає на питання “звідки?”.
2. Прийменник, що вказує на причину, джерело чогось, що уявляється як сила, що нібито сходить згори або з висоти.
-
з-навпроти
1. Прислівник, що вказує на розташування або напрямок з протилежного боку, з протилежного місця; з протилежного боку, навпроти.
2. Прийменник із значенням: з боку, розташованого навпроти кого-, чого-небудь.
-
з-між
Прийменник, що вказує на початкове положення предмета або особи серед інших предметів, осіб, явищ тощо, з якого відбувається рух, переміщення або виділення.
-
з-за
Прийменник, що вказує на причину, джерело або походження чогось, часто з відтінком негативного впливу або несподіваності.
Прийменник, що вказує на просторовий напрямок або місце, з якого хтось або щось з’являється, пересувається, будучи до того прихованим, закритим іншим об’єктом.
-
з-від
1. (у поєднанні з родовими відмінками займенників) Вказує на походження, джерело або причину чогось, відповідає на питання “від кого? від чого?”; те саме, що “від”, але з акцентом на відокремленість, відстань або конкретне джерело інформації/дії.
2. (у поєднанні з родовими відмінками іменників) Вказує на напрямок руху або дії, що починається з певного місця та віддаляється від нього; те саме, що “з” та “від” разом, але як єдине ціле.
-
з’їхатися
1. Рухаючись назустріч один одному, зустрітися, зібратися в одному місці (про двох або більше людей, транспортні засоби тощо).
2. Зібратися, зійтися в одному місці (про групу людей, часто з певною метою).
3. Розм. Зійтися, зібратися для спілкування, спільної розваги, бенкету тощо.
4. Розм. Зійтися, зібратися для спільної гри, змагання (наприклад, у карти, шахи).
5. Розм. Зійтися, зібратися для сутички, бійки, суперечки.
-
з’їхати
1. Рухаючись, переміститися з вищого місця на нижче або вниз по поверхні чогось; спуститися.
2. Поїхати, від’їхати від десь, залишити якесь місце (часто на транспортному засобі).
3. Зісковзнути, зіслізнути з чогось, втратити опору або зміститися з потрібного положення.
4. Перен. Відхилитися від основної теми розмови, думки; почати говорити про щось інше.
5. Розм. Зіпсуватися, погіршитися (про стан, якість чогось).
6. Розм. Втратити розум, почнути поводитися неадекватно.
-
з’їстися
1. Про їжу, продукт: зіпсуватися, стати непридатним для вживання внаслідок дії бактерій, грибків, плісняви тощо.
2. Про металеві поверхні: поступово руйнуватися, піддаватися корозії, окисленню (частіше у формі дієприкметника минулого часу пасивного стану — “з’їдений”).
3. Розм. Про людину: сильно схуднути, втратити вагу, зазвичай через хворобу, страждання або тривалу скруту.
-
з’їсти
1. Поглинути їжу, пережуючи та ковтаючи; спожити їстівне.
2. Використати щось у їжу, спожити певний продукт (наприклад, з’їсти яблуко).
3. Розібрати, знищити, пошкодити щось (переважно про комах, грибок, хімічні речовини тощо).
4. У переносному значенні: витратити, поглинути щось повністю (про ресурси, кошти, час).
5. У розмовній мові: отримати негативну оцінку, зазнати невдачі (наприклад, з’їсти двійку).
6. У грубій розмовній мові: завдати поразки, перемогти когось у суперечці, змаганні.