1. Накидати аркан на когось або щось, ловити за допомогою аркана.
2. Переносно: захопити, заволодіти чимось, підкорити собі когось або щось.
Категорія: З
-
заарканювання
1. Дія за значенням дієслова “заарканити” — накидання аркана на когось або щось з метою спіймання, обмеження руху чи прив’язування.
2. (переносне значення) Підкорення, підпорядкування когось своєму впливу, захоплення під контроль, часто хитрістю або силою.
-
заарканитися
1. (про тварину) Потрапити в аркан, опинитися спійманим за допомогою аркана.
2. (переносно, розмовне) Потрапити в скрутне становище, опинитися в незручній або безвихідній ситуації, звідки важко вибратися.
-
заарканити
1. Накинути аркан на когось, щоб зловити або зупинити.
2. Переносно: привернути чиюсь увагу, захопити, привабити, підкорити собі (про почуття, думки, вчинки).
-
заарканений
1. Який захоплений, спійманий або притягнутий за допомогою аркана.
2. Переносно: який опинився в пастці, потрапив у скрутне становище або під сильний вплив когось, чогось.
-
заарештуватися
1. (про особу) Добровільно з’явитися до правоохоронних органів або влади з метою бути заарештованим.
2. (переносно, розм.) Навмисно потрапити в складну, незручну або безвихідну ситуацію, зробити щось, що обмежує свободу дій.
-
заарештувати
1. Застосувати арешт до когось, позбавити волі на підставі рішення уповноважених державних органів (суду, слідчих органів, правоохоронців) у зв’язку з підозрою або обвинуваченням у вчиненні злочину.
2. Накласти заборону на розпорядження майном, коштами або цінностями, опечатати приміщення згідно з судовим рішенням або в рамках слідчих дій.
-
заарештовуватися
1. Піддаватися арешту; бути затриманим уповноваженими органами з наступним позбавленням волі на підставі підозри або обвинувачення у вчиненні правопорушення.
2. (переносне значення) Бути примусово зупиненим, затриманим, схопленим (про явища, процеси, події).
-
заарештовувати
Заарештовувати — офіційно, згідно з законом, позбавляти когось свободи пересування та волі, як правило, за підозрою у вчиненні злочину, з обов’язковим оформленням відповідного протоколу та повідомленням прав.
Заарештовувати — накладати арешт (заборону на розпорядження) на майно, кошти, цінні папери тощо згідно з рішенням суду чи інших уповноважених державних органів.
-
заарештований
1. Той, щодо кого застосовано арешт як запобіжний захід у кримінальному провадженні, тобто взято під варту на підставі судового рішення або санкції прокурора.
2. Той, хто перебуває під арештом, тобто позбавлений особистої свободи в установленому законом порядку.
3. Той, щодо чиєї рухомої або нерухомої майнової власності застосовано арешт, тобто накладено обмеження у володінні, користуванні та розпорядженні нею.