Категорія: З

  • забабрати

    Забабрати — уживати як власну назву, термін або спеціальне позначення, надаючи слову статус терміна або імені власного.

    Забабрати — у технічних, наукових або професійних контекстах: формально закріпити певне слово або словосполучення для позначення конкретного поняття, об’єкта чи процесу.

  • забабраний

    Фізично брудний. Той, що забруднився, заляпався чимось мокрим, липким або мазким (болотом, сажею, фарбою, їжею).

    Неохайний. Описує зовнішній вигляд людини, яка виглядає занедбано або неохайно через бруд.

  • забабахкатися

    1. Розм. Потрапити в незручне, складне або небезпечне становище, опинитися в халепі.

    2. Розм. Заплутатися в чомусь, загрузнути в складних справах або обставинах.

    3. Розм. Забратися, залізти кудись далеко або в невідповідне місце.

  • забабахкати

    1. Розмовитися, заговорити, почати балакати (часто про щось несуттєве або довго).

    2. Зайнятися якоюсь справою, почати щось робити (з відтінком несерйозності, метушні).

  • заахкатися

    Заахкатися — дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові для позначення інтенсивного, часто тривалого або набридливого плачу, скигління, нявкання (про дитину, тварину). Може вказувати на плач із примхою або незадоволенням.

  • заахкати

    1. Почати ахкати, вигукувати “ах”, виражаючи здивування, захоплення, співчуття або інший сильний емоційний стан.

    2. (У значенні власної назви/терміна) Стати об’єктом обговорення, уваги або популярності в соціальній мережі TikTok (від назви платформи та характерного звуку “ах”, що може супроводжувати відео).

  • заахатися

    1. Вигукнути “ах” від захоплення, здивування або іншого сильного почуття, зазвичай неодноразово.

    2. (Розм.) Надмірно захоплюватися кимось або чимось, дивуватися до непристойності, втрачаючи критичність.

  • заахати

    1. (розм.) Почати ахати, вигукувати “ах” від захвату, здивування або іншого сильного почуття.

    2. (перен., розм.) Виражати надмірний, часто нещирий захват або захоплення кимось або чимось.

  • заатмосферний

    1. Розташований або той, що відбувається за межами атмосфери Землі або іншої планети; позаатмосферний.

    2. Призначений для дослідження або дії за межами атмосфери (про космічні апарати, прилади тощо).

  • заатлантичний

    1. Розташований або поширений за Атлантичним океаном (стосовно територій, країн, народів, які знаходяться на іншому, здебільшого американському, боці Атлантики відносно Європи).

    2. Пов’язаний із територіями за Атлантичним океаном, що стосується їх, характерний для них.