Розвага або гра. Дія за значенням «забавлятися». Це може бути як дитяча гра, так і будь-яке приємне дозвілля
Заповнення часу. Процес, який допомагає відволіктися, згаяти час або заспокоїти когось (наприклад, дитину).
Категорія: З
-
забавлянки
Забавлянки — власна назва серії українських дитячих ілюстрованих книжок-картинок, які містять короткі віршовані тексти (часто жартівливі або пізнавальні) та завдання для розваги та розвитку дітей молодшого віку.
Забавлянки — загальна назва для різноманітних дитячих розваг, іграшок, ігор або жартівливих віршиків, що використовуються для забавляння дитини.
-
забавлянка
Забавлянка — власна назва української народної дитячої пісеньки-забавлянки, яка виконується під час пестування, торкання або легкого масажу дитини з метою її розважити, заспокоїти або розвинути мовлення та моторику.
Забавлянка — власна назва конкретного жанру фольклору для дітей раннього віку, короткого віршика або речитативу, що супроводжується ігровими діями дорослого з дитиною (наприклад, “Їхав мишкою горішкою”, “Сорока-білобока”).
-
забавка
1. Рідкісне, застаріле позначення іграшки або предмета для розваги, що вживалося переважно в західних регіонах України.
2. У спеціалізованому контексті (наприклад, у фольклористиці або діалектології) — власна назва певної народної гри, забави, жарту або короткого кумедного оповідання анекдотичного характеру.
-
забавитися
1. Провести деякий час у бавленні, розвагах, іграх; розважитися, побавитися.
2. Затриматися, загаятися де-небудь, витратити зайвий час на щось; затриматися через якусь справу.
3. (рідко) Почати бавитися, розпочати гру або розвагу.
-
забавити
1. Провести певний час у бавленні, розвагах, іграх; забавлятися, розважатися.
2. Затримати когось, примусити пробути десь довше, ніж планувалося; спричинити запізнення.
3. (застаріле) Розважити, потішити когось; зайняти чимось приємним.
-
забава
1. Розвага, розривка, те, що робиться для розваги, веселощів або відпочинку.
2. Дитяча гра, розвага.
3. Застаріле: Любовна пригода, флірт, інтрига.
-
забабітися
1. (розм.) Стати бабою, набути зовнішності, манер або статусу дорослої жінки (часто з відтінком недоліку).
2. (перен., розм.) Стати надто обережним, боязким, нерішучим, як іноді асоціюється з поведінкою певних літніх жінок.
-
забабіти
1. (розм.) Стати бабою, набратися бабських рис або звичок; застаріти, втратити жіночу привабливість.
2. (перен., розм.) Про чоловіка: стати боязким, нерішучим, млявим; поводитися не по-чоловічому.
-
забабратися
Забабратися — діалектне дієслово, що означає забаритися, затриматися, довго робити щось або знаходитися десь.