1. (розм.) Неспішно, повільно, з ваганням, із затримками; так, що викликає відчуття марнування часу.
2. (перен.) Нерішуче, невпевнено, з непотрібними сумнівами.
Категорія: З
-
забарливий
1. Який має забарву, забарвлений у певний колір або кольори; кольоровий.
2. Який має яскравий, насичений колір; барвистий.
3. Перен. Багатий на яскраві події, емоції, враження; барвистий, колоритний.
-
забаритися
1. Затриматися десь, провести десь більше часу, ніж планувалося або було потрібно; загаятися.
2. Повільно, із зволіканням виконувати щось; затягнути виконання дії.
-
забарити
1. Затримати когось, спричинити чиюсь затримку, змусити когось зайнятися чимось довше, ніж планувалося.
2. Затриматися, зайнятися чимось довше, ніж передбачалося, загаятися.
3. Затримати щось, відкласти на певний час, відстрочити.
-
забарикадуватися
1. Зачинитися, захиститися барікадою або іншими перешкодами, щоб унеможливити проникнення.
2. Переносно: ізолювати себе від зовнішнього світу, оточити себе перепонами психологічного чи соціального характеру; замкнутися в собі.
-
забарикадувати
1. Зачинити, загородити барікадою або іншими перешкодами для утруднення проходу, проїзду.
2. Захистити себе, укріпившись за барікадами або імпровізованими загородженнями.
-
забарикадовуватися
1. Влаштувати собі захист, укріпитися за баррикадою або іншою перешкодою.
2. Переносно: замкнутися, ізолюватися від оточення, захиститися від зовнішніх впливів або контактів.
-
забарикадовувати
1. Власне значення: споруджувати барікади, перешкоди на вулицях, дорогах тощо для оборони або блокування руху, часто у контексті вуличних протестів або військових дій.
2. Переносне значення: створювати перепони, перешкоди для здійснення чого-небудь, робити щось важкодоступним або неможливим.
-
забарикадовування
1. Дія за значенням дієслова “забарикадовувати” — створення перешкод, загороджень із різних предметів (барикад) для оборони або блокування руху.
2. (у переносному значенні) Створення будь-яких перепон, труднощів, що заважають нормальному перебігу процесу, діяльності або спілкуванню.
-
забарикадований
1. Такий, що укріплений, захищений баррикадами або іншими перешкодами для оборони чи блокування.
2. (перен.) Такий, що опинився в ізоляції, відрізаний від зовнішнього світу або контактів.