Категорія: З

  • забекати

    1. (діал., зах.) Почати бекати, видавати звуки, подібні до овечого блеяння.

    2. (перен., розм., жарт.) Почати голосно, несамовито або невиразно плакати, вити.

  • забейкатися

    1. (про тварин, перев. про собак) Почати голосно, переривчасто гавкати, заливатися гавкотом; загавкати.

    2. (перен., розм., про людей) Почати голосно, нестримно сміятися; зареготати.

    3. (перен., розм., про звуки) Розпочатися, залунати (про різкі, голосні, повторювані звуки, схожі на гавкіт).

  • забейкати

    1. (розм.) Почати грати на бейсбол; виконувати удари бейсбольною битою.

    2. (перен., розм., часто жарт.) Почати робити щось із завзяттям, енергійно взятися за справу; також може вживатися в значенні завдати ударів, побити когось.

  • забейдатися

    1. (розм.) Почати бейдикувати, стати бейдиком; набути рис бейдики, бейдикуватого поведінки.

    2. (перен., розм.) Стати надто вибагливим, примхливим, перебільшено ніжним або сентиментальним; захворіти на нудьгу, почати нудити.

  • забейдати

    1. (розм.) Почати бейдити, займатися бейдянням — виготовленням бейдиків (невеликих дерев’яних іграшок, зокрема конячок).

    2. (перен., розм., рідко) Почати робити щось недбало, кепсько, або займатися дрібною, малоцінною роботою.

  • забезпечуватися

    1. Отримувати необхідні засоби, ресурси або умови для існування, функціонування чи досягнення мети; бути забезпеченим чимось.

    2. Бути гарантованим, захищеним від чогось небажаного; досягатися впевненість у наявності або реалізації чогось.

    3. (у пасивних конструкціях) Бути постачаним, спорядженим чимось необхідним.

  • забезпечувати

    1. Надавати когось, щось необхідними засобами, умовами для існування, функціонування або досягнення мети; постачати чимось у достатній кількості.

    2. Створювати гарантії, запевняти у здійсненні чогось, у безпеці або успіху; гарантувати.

    3. (у фінансовій та юридичній сфері) Створювати матеріальні або правові гарантії виконання зобов’язань (наприклад, боргу).

  • забезпечування

    1. Дія за значенням дієслова “забезпечувати”; надання когось, чогось необхідними засобами, умовами, ресурсами для життя, функціонування або досягнення мети.

    2. Сукупність заходів, коштів, ресурсів, які гарантують нормальне існування, функціонування або безпеку чогось.

    3. (у спеціальних термінах) Організаційна, технічна або матеріальна підтримка діяльності (наприклад, матеріально-технічне забезпечування, інформаційне забезпечування, правове забезпечування).

  • забезпечуваний

    1. Який має забезпечення, матеріальні блага, достаток; забезпечений.

    2. Який перебуває на утриманні, на забезпеченні когось або чогось.

  • забезпечувальний

    1. Стосовний до забезпечення, призначений для забезпечення чого-небудь (переважно у військовій, логістичній або технічній сфері).

    2. У військовій термінології — такий, що займається постачанням, матеріально-технічним або тиловим забезпеченням військ.