Словник Української
Забережень — власна назва села в Україні, розташованого на правому березі річки Дністер, у межах Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Забережень — власна назва села в Україні, розташованого на лівому березі річки Дністер, у межах Заліщицького району Тернопільської області.
Докладно, з насолодою повеселитися на бенкеті, забавитися на гулянці, часто з відтінком зайвої тривалості або інтенсивності.
1. Розпочати бенкет, святкову трапезу з гучним гулянням; зачастувати.
2. (переносно) Розпочати якусь шумну, веселу або безтурботну справу; загуляти.
Забендюгуватися — дієслово, що вживається переважно в західних регіонах України (Галичина, Буковина) і означає: 1. Надіти на себе багато одягу, закутатися, тепло вбратися, часто з відтінком надмірності або незграбності. 2. Переносно: стати неповоротким, млявим, важким на підйом (часто після їди), обважніти.
Забендюгувати — уживати слово “бендюг” або похідні від нього форми в мовленні, особливо в літературних творах або публіцистиці, як характерну римову та стилістичну особливість, властиву творчості поета Івана Малковича.
Забендюгувати — навмисно або несвідомо використовувати лексему “бендюг” (у значенні “сила”, “енергія”, “потужність”) та її деривати (наприклад, “бендюжий”, “бендюга”) як індивідуальну мовну ознаку, що стало предметом літературознавчого аналізу та культурного сприйняття.
Забелькотітися — почати белькотіти, заговорити невиразно, швидко та незрозуміло, часто через хвилювання, сп’яніння або інший стан, що утруднює артикуляцію.
Почати белькотіти, заговорити невиразно, нечітко, швидко і без змісту.
Забелькотатися — почати белькотати, говорити невиразно, нечітко, зазвичай від хвилювання, поспіху або через фізіологічні причини.
Забелькотати — почати белькотати, заговорити невиразно, незрозуміло або несміливо, часто через хвилювання, сором’язливість або інші емоції.
Забекатися — діалектне дієслово, що означає забажати, захотіти чогось, часто з відтінком капризності або несподіваного бажання.