Категорія: З

  • забивний

    1. (спорт.) Який стосується забивання (голу, м’яча тощо) або призначений для цього; такий, що забиває.

    2. (перен., розм.) Про людину: такий, що наполегливо прагне досягти мети, просунути свою ідею, часто не зважаючи на перешкоди; напористий, цілеспрямований.

  • забивка

    1. Дія за значенням дієслова “забивати” — процес закріплення чогось шляхом забивання (наприклад, цвяхів, кілків).

    2. (спорт.) У футболі, хокеї та інших ігрових видах спорту — удар по м’ячу або шайбі з метою забити гол.

    3. (перен., розм.) Навмисне ігнорування, небажання спілкуватися або відповідати на повідомлення, дзвінки.

    4. (техн.) Матеріал (наприклад, пісок, глина), яким заповнюють порожнину (наприклад, у свердловині) або простір між чимось для ізоляції, зміцнення.

    5. (жарг.) Ідея, задум, тема для розмови, творчості або дій, яку хтось пропонує (“кидає”) іншим.

  • забивачка

    1. Розмовна назва технічного прийому у футболі, коли гравець сильно б’є по м’ячу, намагаючись забити гол, часто здалеку або з незручного положення.

    2. У переносному значенні — про людину, яка відрізняється наполегливістю, цілеспрямованістю та здатністю досягати мети, долаючи перешкоди (за аналогією з футбольним терміном).

  • забиватися

    1. Потрапляти, проникати всередину чогось із силою або швидкістю; встромлятися, влітати.

    2. Застрягати, застрявати в чомусь, потрапляти в щілину, вузький отвір.

    3. Завалюватися, засмічуватися, ставати непрохідним (про отвори, щілини тощо).

    4. Закриватися, затулятися від удару, несподіваної небезпеки (про очі, обличчя).

    5. Розм. Намагатися сховатися, залізти кудись, щоб уникнути чогось; тікати, ховатися.

    6. Розм. Наполегливо прагнути потрапити кудись, стати частиною чогось, часто з труднощами.

    7. Розм. Сильно битися, тремтіти (про серце).

    8. Спец. У спорті: закидати м’яч (шайбу) у ворота суперника.

  • забивати

    1. Насильно вбивати, вганяти щось у щось, закріплювати ударом або тиском.

    2. Загороджувати, закривати щось, що має отвір або вхід, щось туго набиваючи або вставляючи.

    3. У спорті: здійснювати забиття (про м’яч, шайбу тощо), отримувати очко, відправляючи м’яч або шайбу у ворота або кошик суперника.

    4. Перен., розм. Придушувати, знищувати в собі якісь почуття, бажання, наміри.

    5. Розм. Займатися нудною, одноманітною, нецікавою роботою, часто з відтінком втоми або знеохочення.

    6. Жарг. Ігнорувати когось, припиняти спілкування або не відповідати на повідомлення.

  • забивання

    1. Дія за значенням дієслова “забивати” — насильне вбирання, заганяння чогось кудись, закріплення шляхом удару.

    2. У спорті (особливо у футболі, хокеї) — дія, в результаті якої м’яч або шайба за допомогою удару направляються у ворота суперника, що призводить до голу.

    3. Переносно — придушення, усунення чогось (наприклад, ініціативи, бажання); нав’язування своєї волі, ідеї.

  • забетонуватися

    1. Стати закріпленим, нерухомим або незмінним, як бетонна конструкція; втратити гнучкість, здатність до розвитку чи адаптації (переносне значення).

    2. Покритися шаром бетону, перетворитися на бетонну масу (пряме значення).

  • забетонувати

    1. Покрити або заповнити бетоном, залити бетонною сумішшю для надання міцності, твердості або створення монолітної конструкції.

    2. Переносно: зробити щось незмінним, закріпити в статичній, негнучкій формі, позбавити можливості розвитку або адаптації.

  • забетонований

    1. Який покритий, залитий або укріплений бетоном; що має бетонне покриття.

    2. Переносно: який став негнучким, застиглим, нездатним до змін або розвитку; закостенілий.

    3. У розмовній мові: дуже міцно, надовго встановлений або закріплений; такий, що його неможливо змінити чи скасувати.

  • забережні

    1. Мешканці села Забережжя (або іншого населеного пункту з подібною назвою), що розташоване біля берега річки, озера тощо.

    2. (заст.) Ті, хто живе, мешкає безпосередньо біля берега водного об’єкта (річки, озера, моря).