1. Ступінь поширення боліт на певній території; наявність боліт, заболочених ділянок.
2. Стан ґрунту, місцевості, що характеризується надмірним зволоженням, насиченням водою та утворенням болота.
Словник Української
1. Ступінь поширення боліт на певній території; наявність боліт, заболочених ділянок.
2. Стан ґрунту, місцевості, що характеризується надмірним зволоженням, насиченням водою та утворенням болота.
1. Процес утворення болота або перетворення території на болотисту місцевість внаслідок надмірного зволоження ґрунту.
2. Стан місцевості, яка перетворилася на болото; наявність на певній території заболочених ділянок.
3. (у техніці, медицині) накопичення надлишкової рідини, вологи в чомусь; перезволоження.
1. Який має багато боліт, вкритий болотами; болотистий.
2. Який став болотом, перетворився на болото.
3. Який стосується болота, пов’язаний з болотом; властивий болоту.
1. Стати болотистим, перетворитися на болото; заболочуватися.
2. (у лісівництві) Втратити природні властивості ґрунту через надмірне зволоження, що призводить до загибелі деревостану; закисати.
1. Перетворити на болото, зробити болотистим, забруднити водою та мулом.
2. Заповнити болотною рідиною, мулом, каламуттям (про водойми).
3. Перен. Загальмувати, ускладнити перебіг, виконання чогось; затягнути вирішення справи бюрократичними перешкодами.
Заболонь — зовнішня частина деревини стовбура дерева, що знаходиться між корою та ядром, світліша за ядро і менш міцна, зазвичай більш волога та активна у проведенні води та мінеральних речовин.
Заболонь — у медицині та розмовній мові: застаріла назва для запалення, нариву або гнійника, особливо на пальці (синонім панариція).
1. Дрібний жук родини короїдів, чиї личинки живуть під корою дерев, прогризаючи ходи в заболоні (верхніх шарах деревини), що часто призводить до посушення та загибелі рослин; представник роду Scolytus.
2. Рід комах родини короїдів, до якого належать вищеописані жуки-шкідники (Scolytus).
1. Який стосується заболоні — молодого, зовнішнього шару деревини під корою, що проводить воду та мінеральні речовини.
2. Який виготовлений із заболоні або має її у своєму складі.
1. Який має відношення до забою, призначений для забою (про тварин).
2. Який здійснює забій, забиває тварин.
3. Який використовується при видобутку корисних копалин у підземних виробках (забоях).
4. Розм. Дуже смішний, викликаючий сильний сміх; влучний, дотепний.
5. Розм. Дуже сильний, потужний, яскравий (про враження, ефект).
6. Жарг. Дуже хороший, чудовий, видатний.
1. Урочисто, з підняттям руки до неба, поклястися, дати обітницю, заприсягтися ким-небудь або чим-небудь (найчастіше — Богом або святими реліквіями).
2. Розм. Сильно здивуватися, зжахнутися, вигукнути «Боже!» або подібне від сильного переживання.