Словник Української
1. Дієслово доконаного виду, що означає навмисне чи випадкове потрапляння в якесь віддалене, глухе, важкодоступне або невідоме місце, зазвичай пішки і з труднощами; опинитися десь, заблукавши або відійшовши далеко від основного шляху.
2. (Розм.) Неохоче, випадково чи через певні обставини опинитися десь, потрапити в якесь місце або ситуацію (часто з відтінком небажання чи несподіванки).
1. Пішки, без певної мети або нехотячи опинитися десь далеко, у відокремленому, глухому місці; зайти кудись випадково або через неуважність.
2. Переносно: випадково, несподівано потрапити в якесь місце, середовище або ситуацію.
3. Розм. Про думки, погляди: прийняти несподіваний, часто химерний або сумнівний напрям; зайти надто далеко.
Забренькатися — (розм.) почати бренькати, видавати бренькіт, дзвінкі, але негучні звуки (переважно про струнні музичні інструменти).
1. Почати бренькати, видавати бренькіт (про струнні музичні інструменти або подібні звуки).
2. Розмовне, переносне значення: почати говорити щось несуттєве, пусте, часто тривожне або невпевнене; заводити розмову на неприємну чи нудну тему.
Забрезкнутися — почати брезкатися, відчувати огиду, відразу до чогось; почати уникати чогось через неприйняття або презирство.
Забрезкнутися — розпочати дії, пов’язані з брезкістю (наприклад, відвертатися, ухилятися), демонструючи таким чином свою огиду.
1. Почати брезкати, завидніти, ледве помітно з’явитися (переважно про світло, ранкову зорю).
2. Перен. Легко намітитися, зародитися, з’явитися (про думку, почуття тощо).
Забрезклість — властивість за знач. забрезклий; стан, коли щось починає брезкати, ледве виявлятися, ставати помітним (переважно про світло, ранкову зорю тощо).
Забрезклість — період, коли щось починає тільки-но з’являтися, виникати, намічатися (переносно — про явища, почуття, події).
Забрезклий — такий, що почав брезкати, ледве помітно світитися на обрії (про світанок, ранкову зорю).
Забрезклий — переносно: такий, що ледве почав проявлятися, намічатися (про почуття, думку, стан тощо).
1. Піднятися, переміститися кудись вгору або на якусь високу точку, часто з певними зусиллями або труднощами.
2. Помістити себе всередину чогось, залізти, сховатися в обмеженому або закритому просторі.
3. Розташуватися, влаштуватися десь (для відпочинку, сну тощо), часто маючи на увазі незручність або тісноту.
4. Заглибитися, проникнути далеко або глибоко кудись (наприклад, у ліс, у нетрі).
1. Який перебуває під забороною, заборонений для використання, обігу чи відвідування.
2. Який був конфіскований, відібраний владою або силою; реквізований.
3. У спеціальному значенні: такий, що стосується заборони на використання певних ділянок лісу для господарської діяльності з метою їх охорони та відновлення (наприклад, про забраний гай).