Словник Української
Забризкування — дія за значенням дієслова “забризкувати”, тобто покриття поверхні краплями рідини внаслідок інтенсивного бризкання або розпилення.
Забризкування — стан, коли щось забризкане, покрите краплями рідини; забруднення бризками.
Забризкування (у техніці, медицині) — процес нанесення рідкого матеріалу, розчину або препарату на поверхню шляхом розпилення під тиском або за допомогою спеціального пристрою.
1. Покритися бризками, забруднитися від бризків (про людину, предмети).
2. Розбризкатися, розплескатися (про рідину).
1. Покрити бризками рідини, забруднити, заляпати когось або щось.
2. Почати бризкати, почати розпорошувати краплі рідини на щось або когось.
Забр́изканий (від дієслова “забризкати”) — такий, що вкритий дрібними краплями рідини, бризками, що потрапили на поверхню ззовні.
Забр́изканий — такий, що має сліди забризкування, забруднений бризками (наприклад, фарби, грязі тощо).
Забрижитися — почати брижитися, тобто почати дрібно дощити, накрапати (про дощ).
1. (діал.) Почати брижити, заморосити (про дощ).
2. (перен., діал.) Почати ледь помітно виявлятися, намічатися; замаячити.
1. (розм.) Починати бруднитися, ставати забризканим, особливо рідкою або в’язкою речовиною.
2. (перен., розм.) Поринати у складну, неприємну справу або ситуацію, втручатися у щось ризиковане, що може призвести до проблем.
1. (розм.) Починати брити, приступати до бритья.
2. (перен., розм.) Починати говорити щось нудне, одноманітне або набридливе; заводити одну й ту саму розмову.
1. Почати брехати надто багато або без контролю, втратити відчуття міри у брехні, захопитися обманом.
2. Розмовне. Заплутатися у власній брехні, суперечних показаннях; викрити себе неправдою.
1. Почати брехати, почати говорити неправду.
2. Розповідати нісенітниці, говорити безглуздя, дурниці.
3. (у значенні доконаного виду до “брехати”) Набрехати, наговорити багато неправди.