Словник Української
1. (про воду, рідину) набути брудно-жовтого або брудно-коричневого відтінку, стати каламутним, забруднитися.
2. (переносно, про повітря, небо) стати важким, задимленим, набути неприродного, брудного відтінку.
3. (переносно, рідко) втратити чистоту, свіжість; стати похмурим, неясним (про думки, почуття тощо).
Забриніти — (діал.) почати бриніти, дзвеніти, видавати дзвінкий, мелодійний звук (переважно про струни, дзвіночки тощо).
Забриньчатися — почати бриньчати, видавати брязкітливі, дзвінкі звуки (про струнні інструменти, металеві предмети тощо).
1. Почати бриньчати, видавати брязкітливі, дзвінкі звуки (переважно про струнні музичні інструменти).
2. Розпочати грати на музичному інструменті (часто несміливо, неквапливо або без особливої майстерності).
3. Перен. Почати говорити щось швидко, багато, але часто поверхнево або безглуздо; забалакати.
Забринькатися — почати бринькати, видавати бринькаючі звуки (про струнні музичні інструменти, дзвіночки тощо).
Забринькати — почати бринькати, видавати бринькання (про струнні музичні інструменти).
Забрикатися — почати брикатися, різко відкидати задні ноги, відбиватися (про коней, віслюків, мулів тощо).
Забрикатися — перен., розм. про людину: почати уперто відмовлятися від чогось, чинити опір, не погоджуватися; заартачитися.
1. Почати брикати (про коня або іншу тварину).
2. Перен., розм. Різко відмовитися від чого-небудь, заперечити, виявити незгоду або непокору.
1. Покритися бризками, забруднитися від бризок (про людину, предмети).
2. Рідко вживане значення: потрапити під бризки, опинитися в місці, де щось бризкає.
1. Забруднити бризками рідини, покрити краплями чогось.
2. Розбризкуючи, нанести рідину на якусь поверхню, покрити її тонким шаром чогось.
3. Розпорошити, розкидати бризками (про рідину).