Який схильний забувати, має погану пам’ять; розсіяний.
Категорія: З
-
забудько
Забудько — власна назва, що походить від українського дієслова “забути”, історично вживалася як прізвисько або прізвище особи, яка відрізнялася забудькуватістю, несхатливістю.
Забудько — власна назва, зокрема прізвище, що може мати походження від однойменного прізвиська.
-
забудуватися
1. (про місцевість, територію) Стати зайнятою будівлями, спорудами; опинитися забудованим.
2. (переносно) Покритися, обрости чимось у великій кількості, наче будівлями (про явища, абстрактні поняття).
-
забудувати
1. Покрити будівлями, спорудами якусь територію, ділянку землі.
2. Звести будівлі, споруди на вільній ділянці, оформивши її відповідно до плану.
3. Розмістити, встановити будівлі або споруди вздовж чогось, обабіч чогось.
4. Перен. Щільно оточити, огородити, обставити чимось.
-
забудування
1. Процес дії за значенням дієслова “забудувати” — спорудження будівель на вільній ділянці, території, що раніше не була зайнята спорудами.
2. Результат такої дії — комплекс будівель, споруд, що з’явилися внаслідок освоєння території; забудова.
3. (у переносному значенні) Надмірне заповнення чогось, перевантаження елементами, деталями, що ускладнює сприйняття цілого (наприклад, забудування тексту цитатами, забудування композиції художніми прийомами).
-
забудовуватися
1. Покриватися будівлями, спорудами (про ділянку, територію).
2. Ставати заставленим, захаращеним будівлями або предметами, що перешкоджають огляду або вільному простору.
3. (перен.) Ставати переповненим, надмірно наповненим чимось (наприклад, думками, почуттями, явищами).
-
забудовувати
1. Покривати вільну площу будівлями, спорудами, створюючи міську чи промислову забудову.
2. Ставити будівлю, споруду на вільній ділянці, займати місце під будівництво.
3. Перен. Заповнювати, захаращувати щось, позбавляючи природного вигляду або перешкоджаючи сприйняттю чогось.
-
забудовування
Процес дії за значенням дієслів “забудовувати” та “забудувати”; спорудження будівель, будівництво на якійсь території.
Результат такої дії; сукупність споруд, будівель, зведених на певній ділянці, території.
-
забудовуваний
1. Такий, що підлягає забудові або призначений для неї (про земельну ділянку, територію).
2. Такий, який можна забудувати; придатний для будівництва.
-
забудовниця
1. Жінка, яка займається забудовою — плануванням та спорудженням будівель, комплексів або цілих районів.
2. Юридична особа (організація, підприємство, компанія), що здійснює діяльність з будівництва (забудови) об’єктів нерухомості.
3. Власна назва будівельних компаній, житлових комплексів або інших об’єктів, що містить у своїй назві цей термін (наприклад, ТОВ “Забудовниця”, ЖК “Забудовниця”).