Категорія: З

Заваблюватися — дієслово, що означає стати зачарованим, захопленим кимось або чимось, потрапити під сильний вплив чиєїсь привабливості, чарівності.

Заваблювати — приваблювати, принаджувати когось, викликаючи інтерес, захоплення або прагнення опинитися десь або володіти чимось; часто з відтінком обману або ілюзії.

Заваблювати — магічними або надприродними засобами підкоряти чиєсь свідомість, підпорядковувати чиюсь волю; чарувати, очаровувати.

Заваблювати — перен. справляти сильне враження своєю красою, витонченістю, незвичайністю; захоплювати, пленити (наприклад, про мистецтво, музику).

Завабитися — діал. (перев. про тварин) захопитися погонею, переслідуванням когось або чогось, забувши про все навколо; затриматися, забаритися десь через таку поведінку.

Завабитися — діал. (перен. про людину) захопитися чимось, відволіктися на щось, забувши про час або про інші обов’язки; загулятися, забаритися.

1. Заманити, привабити когось, щоб спіймати або захопити.

2. Переносно: привернути увагу, зацікавити, спокусити чимось привабливим.

1. Почати в’янути, втрачати свіжість, поступово сохнути (про рослини, квіти).

2. Перен. Втратити бадьорість, енергію, життєві сили; занепасти духом, змарніти.

3. Розм. Почати гнити, псуватися (про плоди, овочі тощо).

1. Втратити свіжість, почати в’янути (про рослини, їх частини або квіти).

2. Стати млявим, знесиленим; втратити бадьорість, енергію (про людину, тварину).

3. Перен. слабшати, гаснути, втрачати силу, інтенсивність (про почуття, явища тощо).

1. (про рослини) втратити свіжість, почати в’янути; стати млявим, зів’ялим.

2. (переносно, про людину) втратити бадьорість, енергію; стати апатичним, млявим, зневіреним.

3. (розм., про частини тіла) знемогтися, знемагати від втоми або нездужання.

Втратити свіжість, почати в’янути (про рослини, їх частини або квіти).

Змарніти, зів’янути, втратити життя та енергію (про людину, частини тіла або про почуття).

Згаснути, припинити активну діяльність, розвиток (переносно — про явища, процеси, установи тощо).

1. (розм.) Ставати в’ялим, млявим; втрачати свіжість, енергію, бадьорість.

2. (перен., розм.) Ставати байдужим, апатичним; втрачати інтерес до чогось, занепадати духом.