Словник Української
1. Перешкодити кому-, чому-небудь, зробити так, щоб щось не відбулося, не сталося, не вдалося.
2. Стати перешкодою, зайняти місце, заступити шлях, зробити неможливим прохід, рух тощо.
3. (у безособовому вживанні) Викликати відчуття перешкоди, незручності, обтяження; заважати.
1. Стосунковий до міста Завадів (Львівська область, Україна); властивий йому, характерний для нього.
2. Стосунковий до села Завадів (Житомирська область, Україна); властивий йому, характерний для нього.
3. Стосунковий до села Завадів (Київська область, Україна); властивий йому, характерний для нього.
4. Стосунковий до села Завадів (Тернопільська область, Україна); властивий йому, характерний для нього.
5. Стосунковий до села Завадів (Хмельницька область, Україна); властивий йому, характерний для нього.
6. Стосунковий до села Завадів (Чернігівська область, Україна); властивий йому, характерний для нього.
7. Стосунковий до села Завадів (Польща); властивий йому, характерний для нього.
1. Те, що перешкоджає, заважає рухові, дії, розвитку; перешкода.
2. (у спорті) Штучна перешкода на дистанції для змагань з бігу, кінних перегонів тощо.
3. (заст.) Несприятлива обставина, перешкода, труднощі.
Стати вагітною, почати виношувати в утробі зачатого малюка.
Стати вагітною, почати виношувати в утробі зачатого майбутнього потомка; зачати дитину.
Заваготітися — діалектне дієслово, що означає почати вагатися, стати нерішучим, опинитися в стані сумніву або невпевненості щодо якогось вибору, рішення чи дії.
Заваготіти — почати відчувати вагітність, зачати дитину.
Завагонітися — діалектне дієслово, що означає забаритися, затриматися, загаятися, витратити зайвий час на щось.
Завагоніти — у залізничній термінології: закріпити вагон гальмівними башмаками або іншими засобами, щоб запобігти його самовільному рухові на коліях.
Завагоніти — переносно: зупинити, затримати когось або щось, перешкодити руху чи розвитку подій.
Затриматися, зволікати, не відразу прийняти рішення або вчинити; вагатися певний час.