1. Який розташований за валком, знаходиться по інший бік від валка.
2. Який стосується земель, полів або ділянок, що лежать за валком (межею, межевим борозенням).
Категорія: З
-
завалка
1. Власна назва села в Україні, зокрема села Завалка у Стрийському районі Львівської області.
2. (діал.) Дія за значенням «завалити»; засипання, завалювання чогось.
-
завалитися
1. Впасти, обвалитися, перекинутися набік або вниз (про предмети, споруди тощо).
2. Лягти, сісти або припасти до чогось із відчуттям втоми, розслабленості, важкості в тілі.
3. Розм. Провалитися, не скласти іспит, не витримати випробування або не відповісти на запитання.
4. Розм. Надійти, з’явитися у великій кількості або раптово.
5. Розм. Заснути міцним сном.
-
завалити
1. Покрити щось чимось, накидати, насипати зверху або навколо, часто у великій кількості, так що предмет опиняється під насипом; засипати.
2. Зробити так, щоб щось впало, перекинулося, обрушилося своєю вагою або під тиском; повалити.
3. Перен., розм. Надати комусь надто багато роботи, завдань, інформації або питань, з якими важко впоратися.
4. Розм. Не скласти, провалити іспит, залік або будь-яку перевірку знань.
5. Розм. Зайняти, заповнити собою якийсь простір (часто про людей).
6. Розм. Щільно чимось закрити, заступити (наприклад, вихід, прохід).
-
завалистий
1. Такий, що має властивість завалюватися, похилий, нахилений, з похилими схилами (про пагорби, гори, береги тощо).
2. Розлогий, широкий і низький (про будівлі, дахи, капелюхи тощо).
3. Про людину: товстий, огрядний, з великим животом.
-
завалий
1. (Про людину) Товстий, огрядний, з великим тілом; зайвої повноти.
2. (Про тварину) Товстий, товстотілий, добре відгодований.
3. (Перен., розм.) Про великий, масивний, незграбний предмет.
-
завалення
1. Дія за значенням дієслова “завалити” — накриття, покриття чимось, що падає або скидається, а також результат такої дії; стан того, що завалено.
2. (у геології, гірничій справі) Обвалення гірських порід у виробках шахт, тунелів тощо; обвал.
3. (переносно, розм.) Надмірна кількість чогось, що потрібно зробити або опрацювати; велике навантаження справами, роботою.
-
завалений
1. Такий, що завалено, засипано чимось, перекрито нагромадженням предметів, матеріалу тощо, що утруднює або робить неможливим прохід, проїзд або доступ.
2. (У переносному значенні) Надзвичайно зайнятий, обтяжений великою кількістю справ, обов’язків, роботи, що не встигає з їх виконанням.
-
завала
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області.
2. Власна назва села в Україні, що розташоване в Львівській області.
-
завал
1. Нагромадження чогось, що перешкоджає проходу, проїзду, руху (наприклад, снігу, каміння, уламків).
2. Велика кількість невиконаної, накопиченої роботи або справ, що потребують термінового виконання.
3. У медицині — затримка випорожнення кишечника, запор.
4. У військовій справі — перешкода на шляху ворога, створена з нагромаджених дерев, каміння тощо.