1. (рідко) Помічати, звертати увагу на щось, брати до уваги.
2. (спец.) Робити заввагу, критичне або виправдуюче зауваження щодо чогось.
Категорія: З
-
завважитися
Завважитися — дієслово, що вживається переважно в пасивній формі (завважитися) і означає: бути поміченим, привернути до себе увагу, стати предметом спостереження чи обговорення.
Завважитися — (рідковживане) почати помічати, звертати увагу; стати уважним, пильним.
-
завважити
1. Помітити, звернути увагу на когось або щось; відзначити.
2. Висловити своє спостереження, думку або зауваження з приводу чогось; зробити зауваження.
-
завбільшки
У значенні такої величини, розміру, об’єму, як щось інше; такого ж розміру, як щось.
-
завбожітися
1. (діал.) Стати божевільним, збожеволіти; втратити розум.
2. (діал., перен.) Сильно здивуватися, збентежитися, засмутитися; захвилюватися.
-
завбожіти
Завбожіти — дістати, набути, придбати божественність; стати богом або божеством.
-
завбого
Завбого — прислівник, що вживається в українській мові як складова частина власної назви села Завбого (наприклад, у Рівненській області) та, можливо, інших топонімів, і позначає географічне розташування об’єкта «за Богом» (річкою, урочищем тощо).
-
завбогий
1. Який має відношення до Завбогого — одного з найпоширеніших епітетів (власних назв) давньослов’янського бога Сварога, бога небесного вогню, ковальства та родинного вогнища; сварогів, сварожий.
2. У переносному значенні: вогненний, сяючий, променистий (заст., поет.).
-
завбачуватися
1. (дієслово) Передбачати, уявляти собі щось заздалегідь, намагатися зрозуміти або оцінити майбутні події чи наслідки.
2. (дієслово) Розраховувати на щось, брати до уваги в своїх планах, припускати як можливий варіант розвитку подій.
-
завбачувати
1. Передбачати, передчувати майбутні події або явища, часто на основі аналізу фактів, досвіду чи інтуїції.
2. (у спеціальному вжитку) Вживати завбачливі заходи, діяти наперед, щоб запобігти можливим негативним наслідкам або підготуватися до чогось.