Словник Української
1. Мінерал класу силікатів, різновид амфіболу, що має складний хімічний склад (натрієво-магнієво-залізистий силікат) і зустрічається у вигляді темно-зелених, бурих або майже чорних призматичних кристалів; названий на честь українського геолога Єтманова.
2. Заст. Представник або прихильник гетьманського руху, зокрема часів Гетьманату Павла Скоропадського (1918 р.).
1. Скорочене позначення євротесту (Eurotest) — стандартизованого європейського методу оцінки якості дорожнього покриття.
2. У комп’ютерних технологіях — скорочення від англійського “End-to-End Testing” (скорочено E2E), що означає комплексне тестування програмного забезпечення, яке імітує реальну роботу користувача з системою від початку до кінця.
1. (заст.) Те саме, що є (дієслово-зв’язка в наказовому способі теперішнього часу).
2. (заст., розм.) Те саме, що їсти (дієслово в теперішньому часі).
3. (заст., уживається як частка) Підкреслює реальність, істинність, наявність чогось; справді, дійсно, таки.
1. Філософський термін, що означає внутрішню, істинну сутність явища або предмета, те, що робить його саме цим предметом і відрізняє від інших; сутність.
2. У літературі та вживанні, близькому до архаїчного: жива істота, створіння, істота.
Єсперсен — прізвище данського мовознавця Отто Єсперсена (1860–1943), одного з найвпливовіших лінгвістів XX століття, автора праць з англійської граматики, фонетики, теорії мови та історії мовознавства.
Єсперсен — назва лінгвістичних термінів або понять, запропонованих або детально досліджених Отто Єсперсеном (наприклад, “теорія прогресії Єсперсена”, “аналітична синтаксична теорія Єсперсена”).
1. Представники давньоєврейської релігійно-політичної течії (другої ст. до н.е. — першої ст. н.е.), що виступали за строге дотримання релігійних законів, аскетизм та відокремленість від світського суспільства.
2. Члени релігійної громади в Юдеї періоду Другого храму, відомі суспільним устроєм, що ґрунтувався на спільному майні, цнотливому житті та очікуванні месії.
1. Стосовний до міста Єсентуки (Росія, Ставропольський край), пов’язаний із ним або з його мешканцями.
2. Стосовний до однойменного бальнеологічного курорту, лікувальних мінеральних вод (Єсентуки-4, Єсентуки-17 тощо) або грязелікування, що знаходяться в цьому місті.
1. Місто в Росії, на півночі Передкавказзя (Ставропольський край), відоме як бальнеологічний і грязьовий курорт у групі Кавказьких Мінеральних Вод.
2. (зазвичай множина) Тип лікувально-столової мінеральної води (хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвої), що добувається на однойменному курорті.
1. (в історії) Назва однієї з трьох великих державних утворень (поряд із Когурьо та Пекче), що існували на Корейському півострові в період з I століття до н.е. по VII століття н.е.; також відома під назвою Сілла.
2. (в літературознавстві) Коротка прозова форма в класичній японській літературі, що поєднує віршовані фрагменти з художньою прозою; жанровий еквівалент японського терміна “ута-моногатарі”.
Єршов — українське прізвище, що походить від назви риби «єрш».
Єршов — російське прізвище, поширене серед російськомовного населення.
Єршов — топонім, що може позначати низку населених пунктів, зокрема в Росії та Казахстані.
Єршов — прізвище відомого російського поета та автора казкової поеми «Коне́к-Горбуно́к» Петра Павловича Єршова (1815–1869).