Словник Української
1. Автор одного з чотирьох канонічних Євангелій у Новому Завіті (Матвій, Марко, Лука, Іван).
2. Послідовник християнського вчення, який активно проповідує Євангеліє (благу вістку) з метою навернення оточуючих.
3. Представник протестантської конфесії, що наголошує на авторитеті Біблії, особистому наверненні та активній місіонерській діяльності.
1. Послідовник євангельського християнства — протестантського напряму, що визнає тільки Святе Письмо (Біблію) як єдине джерело віровчення, наголошує на особистому наверненні та активній місіонерській діяльності.
2. Представник євангельської церкви, яка належить до одного з протестантських течій (наприклад, баптизм, п’ятидесятництво, адвентизм).
1. Релігійний рух у протестантизмі, що наголошує на авторитеті Біблії, особистому наверненні до Христа та активному пропагуванні віри (євангелізації).
2. Напрям у християнстві, який виокремлює та проповідує центральне значення Євангелія, зокрема доктрину спасіння через віру в Ісуса Христа.
1. Поширення християнської віри, зокрема євангельського вчення, серед невіруючих або послідовників інших релігій з метою навернення їх до християнства.
2. У християнській традиції — діяльність, спрямована на проповідь Євангелія та залучення нових послідовників до церкви, що вважається виконанням завіту Ісуса Христа.
1. Стосуючийся Євангелія, пов’язаний з Євангелієм; взятий із Євангелія, такий, як у Євангелії.
2. Стосуючийся християнських конфесій, громад або рухів (переважно протестантських), що наголошують на необхідності особистого навернення, авторитеті Біблії та активній місіонерській діяльності.
1. Власна назва першої жінки, створеної Богом за біблійним переказом, праматір всього людсьтва; дружина Адама.
2. Перен. Жінка, яка спокушає, зваблює чоловіка (часто з відтінком осуду).
3. Рідкісна власна назва жіночої особи (особове ім’я).
1. Дієслово-зв’язка, що вказує на належність ознаки, стану або якості до предмета, особи чи явища, а також на тотожність, рівність або існування; відповідає формам теперішнього часу дієслова «бути» для третьої особи однини та множини.
2. У логіці та філософії — термін, що виражає акт існування, наявність або факт буття; часто вживається в категоричних судженнях типу «S є P».
3. У математиці та формальних науках — знак рівності (=), що виражає тотожність, еквівалентність або прирівнювання величин.