Словник Української
Євгеній — чоловіче особове ім’я грецького походження (від грец. Εὐγένιος), що означає “благородний”, “доброго роду”.
Євгеній — церковна форма імені Євген, яка вживається в офіційних документах, науковій та довідковій літературі, а також у релігійному контексті.
По батькові від чоловічого імені Євген, що вживається щодо дочки або жінки.
Євгеньєва — жіноча форма прізвища Євгенєв, що походить від чоловічого імені Євген.
По батькові чоловіка, утворене від імені Євген.
Прізвище, утворене від того ж імені.
Чоловіче особове ім’я грецького походження (від грец. Εὐγένιος), що означає «благородний», «добронароджений»; український відповідник церковнослов’янського імені Євгеній.
Євгалоксерофіт — рослина, що пристосована до життя в умовах посушливого клімату та постійного дефіциту вологи, типовий ксерофіт.
1. Ранньохристиянське релігійне писання, що розповідає про життя, вчення, смерть і воскресіння Ісуса Христа; одна з чотирьох канонічних книг Нового Заповіту, авторство яких приписується Матвію, Марку, Луці та Івану.
2. Перша частина Божественної літургії в православ’ї та греко-католицизмі, під час якої читається уривок з однієї з цих книг.
3. Перен. Основоположне вчення, ідея або принцип, якому щиро і непохитно слідують; символ віри в широкому, нерелігійному значенні.
1. Який стосується Євангелія, пов’язаний з Євангелієм; біблійний, євангельський.
2. Який стосується протестантських церков, що визнають винятковий авторитет Біблії, особливо Євангелій, та наголошують на особистій вірі й спасінні через Христа (наприклад, лютеранство, кальвінізм, методизм тощо); протестантський.
1. Жінка, яка сповідує євангельське християнство (протестантизм), послідовниця євангелічної церкви.
2. Учений-богослов, фахівець з євангельських текстів або дослідниця Євангелій.
3. Учений-філолог, дослідниця, яка спеціалізується на вивченні мови та текстів Євангелій.
1. Жінка, яка проповідує християнське вчення, зокрема віру в Ісуса Христа та істини Євангелія.
2. Представниця протестантської християнської конфесії, що визнає Євангеліє єдиним джерелом віровчення та спасіння через віру (євангельські християни).
3. Авторка одного з чотирьох канонічних Євангелій у Новому Завіті (Матвія, Марка, Луки або Івана); традиційно вважається, що всі євангелісти були чоловіками, тому це значення вживається рідко, переважно в гіпотетичному контексті.