Словник Української
1. Властива євреям, що стосується єврейського народу, його культури, історії, традицій або релігії.
2. Створена, написана або сказана мовою євреїв (івритом, ідишем тощо).
3. Притаманна євреям як етнічній чи релігійній групі; така, що характеризує євреїв.
1. Сукупність євреїв як етнічної, релігійної та культурної спільності; єврейський народ у цілому.
2. Приналежність до єврейського народу за походженням, релігією (юдаїзм) або самосвідомістю.
3. Характерні риси, духовність, культурні традиції та спосіб життя, властиві єврейському народові.
1. Представниця єврейського народу, жінка або дівчина єврейського походження.
2. Послідовниця юдаїзму, релігійної традиції, історично пов’язаної з єврейським народом.
1. Представник єврейського народу, що сформувався на Близькому Сході та історично пов’язаний з землею Ізраїлю; особа єврейської національності.
2. Послідовник юдаїзму — релігії, що виникла серед давніх євреїв і заснована на вченні Тори.
3. (у розмовному вживанні) Скупа, корислива людина (може вживатися як образливе, стереотипне визначення).
1. Представник корінного народу Євразії, що населяє простір від Східної Європи до Далекого Сходу.
2. Послідовник ідеологічної течії “євразійства”, яка розглядає Росію (Російську імперію, СРСР) як окрему цивілізацію (Євразію), що поєднує європейські та азійські елементи, і виступає за її самобутній шлях розвитку.
Євразія — найбільший материк Землі, що об’єднує дві частини світу: Європу та Азію.
Євразія — геополітичний або соціокультурний простір, що охоплює країни та народи Європи та Азії, особливо в контексті їхніх історичних взаємин та взаємного впливу.
1. Стосунки до Євразії — материка, що об’єднує Європу та Азію, або до народів, що його населяють.
2. Пов’язаний з геополітичною концепцією або історико-культурною спільністю народів внутрішніх просторів Євразії (зокрема колишньої Російської імперії та СРСР).
3. Належний або властивий євразійцям — представникам європеоїдної раси, що поєднує ознаки європейської та монголоїдної рас.
1. Політико-філософська та ідеологічна течія, що розглядає Росію (історично — Російську імперію, СРСР) як окрему цивілізаційну цілісність — Євразію, що поєднує європейські та азійські елементи, і виступає за її протиставлення Європі.
2. Історично — рух російської емігрантської думки 1920-30-х років, що розвивав цю концепцію (представники: М. Трубецькой, П. Савицький, М. Алексєєв та ін.).
3. У сучасному політичному дискурсі — ідеологія, що обґрунтовує гегемонію Російської Федерації на пострадянському просторі та її особливий цивілізаційний шлях, часто з антизахідним спрямуванням.
Євпраксія — жіноче особове ім’я грецького походження (грец. Εὐπραξία — «добрі справи», «успіх»), що вживається переважно в історичному або релігійному контексті.
Євпраксія — історична та релігійна постать, свята преподобна Євпраксія (Євпраксія Константинопольська, Євпраксія Псковська), шанована в християнстві.
Євпраксія — літературний персонаж, зокрема головна героїня роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Євпраксія Голодюк).
Євпракся — жіноче особове ім’я грецького походження (від грец. Ευπραξία — «добрі справи», «успіх»), що вживається переважно в церковному та історичному контексті.
Євпракся — історична особа, княгиня київська (XI–XII ст.), донька великого князя київського Всеволода Ярославича, відома також як Євпраксія Всеволодівна, чернече ім’я Анастасія.