Словник Української
1. Пов’язаний із стратегічними інтересами, цілями або політикою Європейського Союзу як геополітичного суб’єкта; такий, що стосується довгострокового планування розвитку та безпеки ЄС у глобальному контексті.
2. Стосунний до стратегічного партнерства, співпраці або інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема в контексті євроатлантичного курсу та процесів, визначених Угодом про асоціацію.
1. Фінансовий ринок, що об’єднує учасників та інструменти країн Європейського Союзу, а також інших європейських держав, де здійснюються операції з євровалютою, єврооблігаціями, єврокредитами тощо.
2. Економічний простір або сукупність національних ринків країн Європи, інтегрованих між собою, де вільно обертаються товари, послуги, капітал та робоча сила.
3. У вузькому значенні — ринок євровалюти, тобто ринок депозитів та кредитів у євро поза межами країн єврозони.
1. Високоякісний ремонт приміщень з використанням сучасних європейських технологій, матеріалів та дизайнерських рішень, що зазвичай передбачає повну перепланування, заміну всіх інженерних систем і оздоблення на рівні європейських стандартів.
2. Переносно: про будь-який дуже якісний, дорогий та витончений ремонт, що суттєво покращує зовнішній вигляд та комфорт приміщення.
Євроракета — власна назва ракети-носія, розробленої Європейським космічним агентством (ESA) для виведення корисних навантажень на навколоземну орбіту.
Євроракета — розмовна назва будь-якої ракети-носія європейського виробництва або розробки в рамках європейських космічних програм (наприклад, Ariane, Vega).
Хімічний елемент з атомним номером 63, що належить до лантаноїдів; рідкісноземельний метал сріблясто-білого кольору, позначення — Eu.
1. Пов’язаний з європоцентризмом, що розглядає європейську цивілізацію, її цінності та історичний досвід як універсальну міру, еталон для оцінки інших культур і суспільств.
2. Характерний для світогляду або методології, які виходять з переконання у центральній ролі Європи у світовій історії та культурі, часто з недооцінкою внеску інших регіонів.
Європоцентризм — це ідеологічна та культурна концепція, що розглядає Європу як історичний, політичний та цивілізаційний центр світу, а європейські цінності, досвід і суспільні моделі — як універсальну норму та вищий етап розвитку для всього людства.
У науковому дискурсі — методологічна позиція або свідоме упередження, при якому європейська історія, культура, соціальні інститути та досвід приймаються за основну систему відліку для аналізу та оцінки інших регіонів світу, часто з применшенням їхнього власного значення та внеску.
Європоліс — власна назва міжнародного поліцейського органу Європейського Союзу (Європол), що займається координацією оперативно–розшукової діяльності національних правоохоронних служб держав-членів ЄС у боротьбі з організованою злочинністю, тероризмом та іншими серйозними міжнародними правопорушеннями.
Європоліс — власна назва конкретного населеного пункту, району або об’єкта інфраструктури (наприклад, житлового комплексу, ділового центру), у назві якого відображено його європейську орієнтацію, розташування або архітектурний стиль.
1. Набувати європейських рис, звичаїв, культури або способу життя; ставати подібним до європейців у своєму розвитку, поведінці чи цінностях.
2. Про країни, суспільства, інституції: перебудовуватися, реформуватися за європейським зразком; впроваджувати європейські стандарти, норми та порядки.
1. Надавати чомусь рис, властивостей або форм, характерних для європейської культури, цивілізації; робити подібним до європейського зразка.
2. Впроваджувати в певне суспільство, державу, культуру європейські ідеї, цінності, звичаї, правові норми, технології тощо.