1. Який стосується одночасно Єгипту та Ізраїлю, пов’язаний із цими двома державами, їхніми взаєминами, співпрацею або протистоянням.
2. Утворений, створений або існуючий за участю Єгипту та Ізраїлю (про угоди, договори, спільні проекти тощо).
Словник Української
1. Який стосується одночасно Єгипту та Ізраїлю, пов’язаний із цими двома державами, їхніми взаєминами, співпрацею або протистоянням.
2. Утворений, створений або існуючий за участю Єгипту та Ізраїлю (про угоди, договори, спільні проекти тощо).
1. Який стосується Єгипту, його території, населення, культури, історії або політичного життя.
2. Створений, виготовлений або поширений у Єгипті; характерний для нього.
3. У переносному значенні: велетенський, колосальний, грандіозний за розмірами або значенням (за аналогією з пірамідами або монументальними спорудами Стародавнього Єгипту).
4. У стійких виразах: “єгипетська кара” — тяжка, нестерпна кара; “єгипетська темрява” — непроглядна, густа темрява (за біблійними сюжетами).
1. Країна на північному сході Африки та на Синайському півострові в Азії, офіційна назва — Арабська Республіка Єгипет, одна з найдавніших цивілізацій світу.
2. Історична область та стародавня держава в долині річки Ніл, що існувала з кінця IV тисячоліття до н.е. до завоювання Римською імперією.
3. (переносно, розмовне) Позначення важкого, безвихідного становища або рабської праці (за асоціацією з біблійним описом рабства ізраїльтян у Стародавньому Єгипті).
1. Стосунковий до єгерів (мисливців, лісових сторожів або спеціальних військових підрозділів), властивий їм або призначений для них.
2. Стосунковий до військових частин (піхоти, авіації тощо), що мають у своїй назві або традиції зв’язок з єгерськими (легкопіхотними) підрозділами минулого, які діяли в розсипному строю.
3. Стосунковий до одягу, спорядження або зброї, характерного для єгерів (мисливців або військових).
1. Стосовний до єгермейстера, що стосується єгермейстера (посадової особи, яка керувала мисливським господарством при царському дворі).
2. Стосовний до єгермейстера, що стосується єгермейстера (одного з вищих придворних чинів у Російській імперії).
3. Стосовний до єгермейстерської служби, установи чи відомства.
1. Високий придворний чин у Російській імперії, начальник імператорського полювання, який керував єгерями та організацією мисливського господарства.
2. Особа, що мала такий чин (зазвичай згадується в історичному контексті).
1. Стосовний до єгермайстра, пов’язаний з ним; властивий єгермайстру.
2. Належний до єгермайстерства (стародавньої посади керівника мисливства у державі чи великому князівстві).
Єгермайстер — історична посада керівника єгерської служби (мисливського господарства) у великих землеволодіннях, зокрема в поміщицьких маєтках або при царському дворі.
Єгермайстер — військове звання або посада старшого офіцера, який командував підрозділами єгерів (легкої піхоти) у деяких європейських арміях XVIII–XIX століть.
Єгермайстер — у сучасному контексті може вживатися як назва посади керівника мисливського господарства чи служби, а також у значенні кваліфікованого спеціаліста з організації полювання та ведення лісового господарства.
1. Спеціаліст з мисливського господарства, який здійснює нагляд за дотриманням правил полювання, веде облік дичини та регулює її чисельність.
2. У військовій справі — солдат або офіцер легкої піхоти або спеціальних підрозділів, призначених для розвідки, рейдових дій та бою в складній місцевості (ліси, гори).
3. Заст. Слуга або провідник, який супроводжує мисливців під час полювання, допомагає у пошуку дичини та обслуговуванні.
Євшан-зілля — легендарна рослина з українських переказів, якій приписується магічна сила повертати втрачену пам’ять про батьківщину та рідну землю; символ ностальгії, патріотизму та незламного зв’язку з рідним краєм.
За сучасними ботанічними уявленнями, євшан-зілля ототожнюють із низкою реальних пахучих степових трав (перевально полином або ялівцем), що використовувалися в народній магії та обрядах.