Словник Української
1. Стосунний до річки Єнісей, пов’язаний з нею або розташований у її басейні.
2. Стосунний до Єнісейської губернії — історичної адміністративної одиниці Російської імперії.
3. Стосунний до міста Єнісейськ або однойменного району в Красноярському краї Росії.
Єнісей — одна з найбільших рік Росії та Азії, що протікає в Сибіру, бере початок у злитті Великого та Малого Єнісею в Туві і впадає в Єнісейську затоку Карського моря.
Єнісей — субєкт федерації (край) в Російській Федерації, розташований у Сибіру, адміністративним центром якого є місто Красноярськ (офіційна назва — Красноярський край, але вживається також історична назва “Єнісейська губернія” або скорочено “Єнісей”).
Єнсен — прізвище данського походження, яке носили кілька відомих діячів культури та науки, зокрема данський письменник Йоганнес Вільгельм Єнсен (Johannes Vilhelm Jensen), лауреат Нобелівської премії з літератури (1944).
Єнсен — у математиці та теорії ймовірностей: нерівність Єнсена — фундаментальна теорема, що пов’язує значення опуклої функції від математичного сподівання випадкової величини з математичним сподіванням значень цієї функції.
1. Такий, що за зовнішнім виглядом, будовою або характеристиками нагадує єнота; схожий на єнота.
2. Який належить до надродини єнотових (Procyonoidea) або має ознаки, властиві представникам цієї групи ссавців.
1. Який стосується єнота або єнотів, властивий єнотам; призначений для єнотів.
2. Зроблений з хутра єнота; такий, що виконаний з використанням хутра єнота.
3. За зовнішнім виглядом, забарвленням або іншими ознаками схожий на єнота, зокрема на єнота уссурійського (ракуна).
1. Хижий ссавець родини єнотових із сірувато-бурим хутром, довгим пухнастим хвостом з темними кільцями та характерною «маскою» навколо очей; поширений у Північній та Центральній Америці, акліматизований у Європі та деяких регіонах Азії (зоол. Procyon lotor).
2. Хутро або шкіра цієї тварини, що використовуються у хутряних виробах.
1. Стосовний до Єни, пов’язаний із нею (річка в Німеччині).
2. Стосовний до Єни, пов’язаний із нею (місто в Німеччині).
Єндіол — у хімії: нестійка таутомерна форма енолу, у якій гідроксильна група (-OH) приєднана до одного з атомів вуглецю подвійного зв’язку C=C, а карбонільна група (C=O) знаходиться в сусідньому положенні, утворюючи структуру 1,2-ендіолу.
Єндіол — у біохімії: важливий проміжний продукт у деяких біохімічних процесах, зокрема в реакціях перегрупування, наприклад, у перетворенні фосфогліцерату в фосфоенолпіруват під час гліколізу.
1. Стосовний до Єндрихівців — села в Україні (Івано-Франківська область, Городенківський район) або його мешканців; що походить з Єндрихівців.
2. Стосовний до Єндрихівки — назви кількох сіл в Україні (наприклад, у Вінницькій чи Хмельницькій областях) або їх мешканців; що походить з Єндрихівки.
3. Утворений від прізвища Єндриховський або пов’язаний з його носіями.
Єнамін — власна назва, що позначає мінерал класу сульфідів, хімічна формула Cu6SnWS8; рідкісний мінерал, названий на честь українського геолога Євгена Намі.