Категорія: В

1. Дія за значенням дієслова вагатися; стан нерішучості, коли людина не може прийняти остаточне рішення, сумнівається у виборі між двома або кількома варіантами.

2. (у множині) Коливання, нестійкість у поглядах, думках або настроях; непостійність.

3. (переносне значення, зазвичай у множині) Незначні відхилення, зміни в чому-небудь; коливання.

1. Технічний термін для позначення спеціальних дерев’яних брусів або колод, що використовуються як опори, підкладки або важелі для піднімання, пересування важких предметів (наприклад, будівельних конструкцій, колод).

2. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

2. (заст., діал.) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Івано-Франківської області.

1. (історичне) Дерев’яний брус, жердина або колода, що використовувалася як важіль, опора, елемент конструкції (наприклад, у колодязному журавлі, при будівництві тощо).

2. (переносне, заст.) Важкий, незграбний або повільний чоловік; теж про тварину великої статури.

3. (діалектне) Великий дерев’яний посуд (довгаста діжка) для засолювання риби, замочування білизни або інших господарських потреб.

1. Великий дзвін, який має низький, гучний звук і зазвичай висить на дзвіниці; дзвін-благовіст.

2. Важкий предмет (наприклад, гиря, камінь), що підвішується до чогось для надання стійкості, рівноваги або для роботи за принципом важеля; важіль, противага.

3. Розм. Про повільного, млявого, незграбного або дуже товстого людину.

Вагадло — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільської області.

1. Фізична величина, що характеризує силу тяжіння тіла до Землі; сила, з якою тіло діє на опору або підвіс через земне тяжіння.

2. Важільні терези як пристрій для вимірювання маси або ваги тіл; загальна назва для вимірювальних приладів такого типу.

3. Вагомість, значення, впливовість, авторитет (переносне значення). Наприклад: вага аргументів, думка великої ваги.

4. У техніці — деталь, противага, вантаж, що служить для урівноваження сили або надання руху певній частині механізму.

5. У спорті — спортивний снаряд у важкій атлетиці (гіря, штанга).

1. (історичне) Великі терези з нерівноплечим коромислом і рухомою гирею, що використовувалися для зважування важких вантажів (наприклад, мішків із зерном).

2. (переносне значення) Важливість, значення, вплив (особливо у виразах: «мати ваг», «надавати ваги»).

3. (фізика) Сила тяжіння, що діє на тіло; вага тіла.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вава” — невелика рана, подряпина або ураження шкіри, яке викликає біль або неприємні відчуття (частіше вживається в розмові з дітьми).

2. (переносно) Будь-яка невелика, але болюча чи неприємна проблема, занепокоєння, “болячка” (у фігуральному значенні).

1. Дія за значенням дієслова “вавкати” — невиразне, нечітке вимовляння звуків або слів, часто через відсутність зубів, поспіх або інші перешкоди в артикуляції.

2. (у лінгвістиці) Вживання звука або звукосполучення, що нагадує “вав”, як замінника інших звуків у мовленні дітей раннього віку або при імітації дитячого лепету.