Категорія: В

Одиниця вимірювання роботи рухомого складу залізничного транспорту, що дорівнює перебуванню одного вагона в експлуатації (наприклад, у русі або під вантажними операціями) протягом однієї години; використовується для планування та обліку використання вагонного парку.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Старосамбірському районі (за адміністративним поділом до 2020 року).

2. Рідкісне, застаріле позначення для вагонного депо або майстерні з ремонту та обслуговування вагонів.

1. Працівник залізничного транспорту, який обслуговує вагони, відповідає за їх технічний стан, підготовку до рейсу або ремонт.

2. Розмовна назва провідника пасажирського вагона.

3. Заст. Власник або орендар вантажного вагона, перевізник, який використовував власний рухомий склад у часи становлення залізничного транспорту.

1. Тонка обшивна дошка з пазом і гребенем для внутрішнього чи зовнішнього оздоблення стін, стель, дахів тощо.

2. Розм. Внутрішня обшивка салону залізничного вагона, виконана з таких дощок або їх імітації.

1. Жінка, яка керує вагонеткою або працює на її пересуванні (наприклад, на шахті, руднику, будівництві).

2. Рідкісна назва для вулиці, де розташовувалися майстерні або депу для ремонту або зберігання вагонеток.

1. Робітник, який керує вагонеткою, працює на її пересуванні або обслуговуванні (наприклад, у шахті, на кар’єрі, будівництві).

2. Робітник, відповідальний за ремонт та технічне обслуговування вагонеток.

1. Невеликий залізничний вагон або візок, що пересується по вузькоколійці та використовується для перевезення вантажів (наприклад, руди, породи, ґрунту) у шахтах, кар’єрах, на будівництві або промислових підприємствах.

2. Спеціальний візок або платформа для переміщення вантажів, деталей або людей по рейковій колії обмеженого призначення всередині приміщень (наприклад, у цехах, складах).

1. (мед.) Невротичний розлад, що проявляється патологічним страхом залишатися наодинці в закритому просторі, зокрема в вагоні потяга або іншому транспортному засобі; одна з форм клаустрофобії, специфічно пов’язана із залізничними подорожами.

2. (заст., іст.) Психогенне захворювання, що виникало у пасажирів залізничного транспорту в XIX — на початку XX століття внаслідок тривалих поїздок, тряски, шуму та стресу; “залізнична хвороба”, яка могла проявлятися тривогою, безсонням, моторними порушеннями та іншими неврологічними симптомами.

1. Спеціальний залізничний вагон, призначений для перевезення насипних вантажів (руди, вугілля, щебеню тощо), який розвантажується шляхом нахилу кузова через його борт або обертання навколо поздовжньої осі за допомогою механічного пристрою.

2. Вантажний автомобіль з кузовом, що механічно нахиляється для скидання насипного вантажу; самосвал (уживається переважно в контексті порівняння або за аналогією з залізничним транспортом).

Вагон-рефрижератор — спеціалізований залізничний вагон, обладнаний потужною холодильною установкою для перевезення швидкопсувних продуктів (м’яса, риби, фруктів, овочів, молочних продуктів тощо) у режимі постійного охолодження або заморожування.