Словник Української
1. (анатомія) Коротка назва для nervus vagus — блукаючого нерва, однієї з найдовших і найскладніших за функціями пар черепних нервів, що іннервує органи шиї, грудної та черевної порожнин.
2. (медицина, ортопедія) Вальгусна деформація, відхилення кінцівки або її сегмента назовні від середньої лінії тіла (наприклад, вальгусна деформація коліна або великого пальця стопи).
1. Піч шахтного типу для плавки чавуну, переважно з метою лиття, що працює на коксі або деревному вугіллі; призначена для одержання рідкого чавуну з шихти, що складається з металевої сировини, палива та флюсів.
2. Відділення ливарного цеху, де встановлені такі печі та виконується плавка металу.
1. Робітник, який працює біля вагранки (шахтної печі для плавки чавуну).
2. Рідкісне позначення самого обладнання — вагранки.
1. Вертикальна шахтна піч для плавки чавуну, переважно з метою лиття, у якій паливом (коксом або деревним вугіллям) перемішується з металевою шихтою.
2. Рідкісна назва великої ваги, важкого предмета або про людину з великою вагою.
1. (у фізиці) Сила взаємного притягання між тілами, що мають масу; те саме, що гравітація.
2. (переносно, книжн.) Сильний потяг, прагнення до когось або чогось; тяжіння.
Ваготонія — стан підвищеної активності блукаючого нерва (вагуса), що проявляється уповільненням серцебиття, зниженням артеріального тиску, підвищеною перистальтикою кишечника, підвищеною секрецією залоз та іншими ознаками переважання впливу парасимпатичної нервової системи.
Ваготомія — хірургічна операція, що полягає у перетині стовбура або окремих гілок блукаючого нерва (nervus vagus) з метою зниження секреції соляної кислоти в шлунку, застосовується при лікуванні виразкової хвороби.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.
1. Зменшувальна форма від “вагон”: невеликий вагон, вагон малих розмірів або спеціального призначення.
2. Невеликий рухомий або стаціонарний будиночок, змонтований за принципом кузова вагона, що використовується як тимчасове житло, приміщення для чергових, службова чи торгова будівля (наприклад, на будмайданчику, в парку, на пляжі).
3. Розмовна назва легкового автомобіля типу універсал з закритим кузовом, що нагадує форму вагона.
Вагоноштовхач — залізничний працівник, який займається ручним пересуванням (штовханням) вагонів на невеликі відстані на території депо, станційних коліях або під час маневрової роботи.
Вагоноштовхач — спеціальний пристрій або механізм (часто на колісній основі), призначений для переміщення окремих непоодиноких вагонів по коліях у межах депо або сортувальних станцій.