Категорія: В

1. (анат.) Сполучна тканина, що містить велику кількість кровоносних судин, з якої утворюється дентин зубів у деяких риб (наприклад, акул, скатів).

1. Наукова дисципліна, розділ мистецтвознавства, що вивчає малюнки та орнаменти на давньогрецьких вазах як джерело інформації про мистецтво, культуру та побут античності.

2. Техніка живопису, розпису або створення зображень на керамічних виробах, зокрема на вазах.

3. Сукупність, комплекс зображень і орнаментів на вазах певної доби, культури або майстерні.

1. (в медицині) Графічне зображення пульсових коливань судинної стінки, отримане за допомогою спеціального приладу — вазографа.

2. (в мистецтві) Орнаментальний або сюжетний малюнок, виконаний на поверхні вази або іншого керамічного виробу як її художнє оздоблення.

Вазовазостомія — хірургічна операція в урології, що полягає у накладенні анастомозу (з’єднання) між різними ділянками насіннєвих канатиків з метою відновлення їх прохідності.

Хірургічне з’єднання двох кровоносних судин (артерій, вен або артерії з веною) для відновлення або перенаправлення кровотоку.

Природне або штучно створене сполучення між судинами, що утворює обхідний шлях для крові (наприклад, при деяких захворюваннях або як наслідок операції).

Вазка — рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на предка з професійною діяльністю, пов’язаною з виготовленням або продажем ваз, або на особу, що мешкала біля місця, де такі вироби робили.

Вазинфускарин — власна назва фіктивного алкалоїду, вигаданого персонажами роману братів Стругацьких “Пікнік на узбіччі” для імітації наукового діалогу під час прихованого обміну інформацією.

Власна назва лікарського засобу у формі мазі для зовнішнього застосування, що містить вазелін та використовується для догляду за сухою, зневодненою шкірою, а також для захисту її від подразнюючих факторів.

1. Масляниста речовина без кольору та запаху, що отримується з нафти та використовується в медицині, косметиці та техніці як м’який засіб для змащування, м’якшення шкіри або як основа для мазей.

2. (розм.) Торгова марка, під якою ця речовина вперше почала масово вироблятися; загальновживана назва для продуктів такого типу.

Хірургічна операція, при якій перерізають або перев’язують насінні протоки (вазодеференси) з метою стерилізації чоловіка або запобігання поширенню інфекції при ураженні придатків яєчок.