drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • охрипнути

    Втратити чистоту та силу голосу, почати говорити хрипко, сипло, з присвистом, зазвичай через хворобу, простуду, сильне напруження голосових зв’язок або вдихання подразнюючих речовин.

  • охрипнутися

    1. Втратити голос або стати хрипким через захворювання, сильне напруження голосових зв’язок, вдихання пилу тощо.

    2. (перен., розм.) Набриднути, надоволіти від тривалого або надмірного повторення одних і тих самих дій, розмов на одну тему.

  • охристий

    1. (в історії, релігії) Стосовний до Охрида, міста в Північній Македонії, пов’язаний з ним; охридський.

    2. (церк.) Стосовний до Охридської архієпископії (автокефальної православної церкви, що існувала з 1019 по 1767 рік).

  • охристити

    1. Надати комусь християнське ім’я при таїнстві хрещення; охрестити.

    2. (переносно) Дати назву, ім’я чомусь; наректи.

  • охриститися

    Прийняти християнську віру, хреститися (про народ, плем’я, державу тощо).

  • оцементований

    1. (про матеріал або конструкцію) Який був укріплений, зв’язаний або заповнений цементним розчином; покритий шаром цементу.

    2. (перен., про структуру, організацію тощо) Який набув застиглої, незмінної, міцної форми; закріплений, закостенілий.

  • оцементувати

    1. Покрити або просочувати цементом, цементним розчином для надання міцності, монолітності або водонепроникності.

    2. Переносно: зробити щось дуже міцним, непохитним, незмінним; закріпити, утвердити остаточно.

  • оцементуватися

    1. (про будівельні матеріали або конструкції) Набути міцності, твердості внаслідок процесу тверднення цементу; перетворитися на моноліт завдяки цементному зв’язуючому.

    2. (переносно, про явища, ставлення тощо) Набути непохитності, закріпитися, стати незмінним, закостенілим.

  • оцерклювати

    Оцерклювати — у церковній практиці: здійснювати обряд освячення церкви, надаючи їй статус святині шляхом особливого богослужіння та встановлення святих мощей у престол.

  • оцерклюватися

    Оцерклюватися — уживатися, ставати придатним для церкви, набувати церковного характеру (зазвичай стосовно народних звичаїв, обрядів, свят, які поступово вбирають християнську символіку та зміст).