Категорія: О

  • ослизнення

    Процес утворення слизу або покриття слизовим шаром, що відбувається в організмі людини, тварини або на поверхні рослин.

    Патологічний стан або симптом, що характеризується надмірним виділенням слизу слизовими оболонками (наприклад, дихальних шляхів, травного тракту).

    У ботаніці — покриття поверхні рослин (стебел, листя) слизістю, що може бути природною особливістю або ознакою захворювання.

  • ослизнути

    1. (про рослини) Покритися слизом, стати слизьким, особливо внаслідок пошкодження, гниття або дії вологи.

    2. (про поверхні, предмети) Стати вологим і слизьким, покритися шаром слизу або налиплого бруду.

  • ослизнутися

    1. Покритися слизом, стати слизьким.

    2. Розм. Стати мокрим, вологим, намокнути (зазвичай про одяг або тіло).

  • ослизнюватися

    1. Покриватися слизом, ставати слизьким.

    2. (у біології, мед.) Виділяти слиз, утворювати на поверхні шар слизу (про тканини організму, рану тощо).

  • ослизнюючий

    1. (дієприкметник) Такий, що покривається слизом, стає слизьким; що виділяє слиз.

    2. (дієприкметник, переносне значення) Такий, що стає млявим, апатичним, в’ялим; що втрачає ясність, чіткість (про думки, почуття тощо).

  • ослик

    1. Тварина родини коней, менша за звичайного коня, з довгими вухами та короткою гривою; віслюк, ішак (Equus asinus).

    2. Розм. Про вперту, незговірливу людину.

    3. Розм. Про невеликий дитячий велосипед або педальний автомобіль.

    4. Техн. Допоміжний пристрій у вигляді невеликої підставки, стійки або козла для різних робіт.

  • ослиний

    1. Який стосується осла, належить або властивий ослові.

    2. Який має риси, схожі на ослині; упертий, впертий.

    3. У біології: що стосується підродини ослів або видів, споріднених з ослом (наприклад, ослиний їжак).

  • ослиха

    1. Самка осла, самиця осла.

    2. (переносне значення) Про вперту, уперту жінку або дівчину.

  • ослиця

    Самка осла, самиця осла (Equus asinus).

    Назва сузір’я в астрономії (лат. Equuleus).

  • осліджування

    1. Процес дії за значенням дієслова “осліджувати”; систематичне спостереження за кимось або чимось з метою збору інформації, виявлення чогось, контролю або вивчення.

    2. Спеціальна операція, зазвичай таємна, що полягає у негласному стеженні за особою, групою осіб або об’єктом для отримання розвідувальних або оперативних даних.

    3. У технічних та наукових галузях — сукупність заходів із відстеження стану, параметрів або траєкторії руху об’єкта (наприклад, супутника, літака, транспортного засобу) за допомогою спеціальних пристроїв.