Категорія: О

  • озов

    Озов — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

    Озов — власна назва села в Україні, розташованого в Ковельському районі Волинської області.

  • озокерит

    Озокерит — природна суміш твердих вуглеводнів (переважно парафінів і церезинів) нафтового походження, що має властивості, подібні до гірського воску; використовується в промисловості та медицині.

    Озокерит — лікувальний засіб (природна мінеральна речовина) у вигляді пластичної маси, що застосовується для теплових процедур (озокеритолікування) у фізіотерапії.

  • озокеритний

    Стосується озокериту, властивий йому або отриманий з нього.

    Призначений для роботи з озокеритом, використання озокериту (про пристрої, обладнання).

    Складений з озокериту, містить у собі озокерит.

  • озокеритник

    Озокеритник — робітник, який займається видобуванням або переробкою озокериту.

    Озокеритник — пристрій або посудина для розплавлення та зберігання озокериту, що використовується в медичних цілях для озокеритолікування.

  • озокеритовий

    1. Прикметник до слова “озокерит”; властивий озокериту, що стосується озокериту.

    2. Зроблений з озокериту, що містить у собі озокерит.

    3. Призначений для роботи з озокеритом або пов’язаний з його видобутком, переробкою чи застосуванням.

  • озокеритолікування

    Озокеритолікування — лікувальна процедура, що є різновидом теплолікування, при якій як джерело тепла використовується природний нафтовий віск (озокерит); застосовується при захворюваннях опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи та ін.

  • озокеритотерапія

    Озокеритотерапія — це метод фізіотерапії, що полягає у використанні природного нафтового віску (озокериту), зазвичай у розігрітому вигляді, для лікувальних аплікацій, компресів або ванн з метою знеболення, зменшення запалення та покращення кровообігу.

  • озолагнія

    Озолагнія — медичний термін, що означає патологічне збудження або сексуальне задоволення, яке виникає від сприйняття запахів, особливо неприємних або гнилісних.

  • озолений

    1. Який має покриття з тонкого шару золота, позолочений.

    2. Переносно: надзвичайно багатий, заможний, розбагатілий.

  • озоленість

    Озоленість — властивість ґрунту, що характеризується наявністю в його профілі горизонту, збагаченого алюмінієм та залізом, який утворюється в результаті інтенсивного вилуговування рухомих сполук під впливом вологи в умовах помірного клімату; синонімічний термін — підзолистість.