Словник Української
Орфотон — власна назва літературного товариства українських письменників, що діяло у Львові в 1930-х роках, об’єднуючи прихильників неокласицизму та “мистецької програми” (Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Юрій Клен та інші).
Орфотон — власна назва однойменного літературного альманаху, виданого цим товариством у Львові у 1936 році.
Орфофонія — система правил вимови звуків та їх сполучень у мові, що відповідає літературній нормі.
Орфофонія — розділ мовознавства, що вивчає нормовану вимову звуків, наголос, інтонацію та ритміку мови.
орхеоміцет — представник класу найпростіших грибів (Archeomycetes), що об’єднує найдавніші, примітивні форми, які не утворюють справжнього міцелію і часто розглядаються як перехідна ланка від бактерій до грибів.
Орхесографія — наука про танок, що вивчає його історію, теорію, види, техніку та нотацію (системи запису танцювальних рухів).
Орхесографія — власна назва праці французького священика та вченого Туано Арбо (Thoinot Arbeau) «Orchésographie» (1589), яка є одним з найважливіших джерел з історії європейського танцю епохи Відродження.
Мистецтво танцю, хореографії; сукупність танцювальних рухів, пластичних прийомів у театральній, сценічній чи ритуальній практиці.
Розділ античної гімнастики, що вивчав танцювальні вправи та пластику тіла.
1. У давньогрецькому театрі — кругла або півкругла майданоподібна площа між сценою (скеною) та місцями для глядачів, на якій виступав хор та актори.
2. У сучасному театрі — передня частина партеру, найближча до сцени або оркестрової ями.
3. У давньоримській архітектурі — підвищена частина для почесних гостей у нижньому ряді амфітеатру, розташована навпроти головної осі споруди.
орхіалгія — біль у яєчках, симптом при різних захворюваннях чоловічої статевої системи (наприклад, при запаленні, травмі, перекруті).
1. Який стосується орхідей, належить до них або має їхні ознаки.
2. Який має колір, схожий на колір квітки орхідеї; блідо-фіолетовий, ніжно-ліловий.
1. Рослина родини зозулинцевих з квітками складної будови, часто яскравими та ароматними, що росте переважно в тропіках як епіфіт на деревах або на ґрунті; також загальна назва цієї родини (Orchidaceae).
2. Квітка такої рослини, що цінується за свою декоративність і різноманітність форм та забарвлення.
Родина багаторічних трав’янистих рослин, що належать до класу однодольних, з характерними квітками часто складної будови та яскравого забарвлення, багато видів яких є епіфітами; орхідеї.