Категорія: О

  • очиці

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “очі”, що вживається для вираження ніжності або зменшення, часто стосовно дитини або коханої людини.

    2. (у ботаніці) Частина квітки, маленькі лускоподібні листочки на основі зав’язі або плоду, що залишаються після цвітіння (наприклад, у складноцвітих).

    3. (у техніці, розм.) Маленькі отвори, прорізи або вічка (наприклад, у ґратках, сітці).

  • очища

    1. (заст., діал.) Те саме, що очищення — процес видалення бруду, сторонніх домішок або чогось зайвого; дія за значенням дієслів «очищати», «очистити».

    2. (заст., діал.) Те, що очищено; очищений продукт, очищена площа тощо.

    3. (заст., діал.) Місце, розчищене від лісу, чагарників або снігу; галявина, прогалина, розчищена ділянка землі.

  • очищальний

    1. (у хімії, техніці) Призначений для очищення, видалення домішок; очищувальний.

    2. (у релігійному контексті) Пов’язаний з очищенням від гріхів, духовним очищенням; що має очищувальну силу.

  • очищання

    Очищання — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

  • очищати

    1. Робити чистим, звільняти від чогось брудного, зайвого, шкідливого; видаляти забруднення або небажані домішки.

    2. Приводити до належного стану, порядку; виправляти, виправдовувати (часто у переносному значенні).

    3. У технічних та технологічних процесах — видаляти з чогось сторонні речовини, домішки, домогтися чистоти матеріалу або поверхні.

    4. У переносному значенні — звільняти від чогось негативного, тяжкого (наприклад, від гріхів, сумнівів, обов’язків).

  • очищатися

    1. Ставати чистим, звільнятися від чогось брудного, зайвого, шкідливого; вивільнятися від домішок.

    2. Перен. Звільнятися від чогось негативного (від почуттів, думок, станів); ставати морально чистим, просвітлілим.

    3. Про простір, місце: ставати вільним, звільнятися від когось або чогось.

    4. Спец. Піддаватися технологічній обробці для видалення домішок, отримання чистого стану або продукту (наприклад, про воду, метал, газ).

  • очищаючий

    Який очищує, призначений для очищення (про засіб, процес тощо).

    Який має властивість звільняти організм від шкідливих речовин, токсинів (про дієту, продукт, процедуру).

    У переносному значенні: який сприяє духовному або моральному просвітленню, звільненню від негативних думок або переживань.

  • очище

    1. Місце, де вирубано ліс; ділянка, очищена від деревної рослинності, галявина серед лісу.

    2. (у спеціальному вжитку) Ділянка землі, очищена від пнів після вирубки лісу, яка готується для обробітку або залісення.

    3. (переносно, рідко) Вільне, чисте місце серед чогось; просвіт, прогалина.

  • очищений

    1. Який піддався очищенню, очистці; позбавлений домішок, бруду, сторонніх частин.

    2. У харчовій промисловості: який пройшов механічну або хімічну обробку для видалення несівних частин, лушпиння, оболонок тощо (наприклад, про очищений рис, очищені зерна кави).

    3. У хімії та металургії: який пройшов процес рафінування для отримання речовини високого ступеня чистоти (наприклад, очищений метал, очищений бензол).

    4. Переносно: який став духовно чи морально вищим, просвітленим; звільнений від низьких почуттів або помилок.

  • очищеність

    Очищеність — стан чистоти, незабрудненості, відсутності чужорідних домішок; просвітленість, одухотвореність (зазвичай у високому, моральному чи духовному сенсі).

    Очищеність — властивість за визначенням; те, що є очищеним (у філософській та релігійній термінології).