Категорія: О

  • ослаблюючий

    Який робить щось менш інтенсивним, менш сильним або менш дієвим; що зменшує силу, напругу, концентрацію або ефективність.

    У медицині та фармакології: що знижує тонус, силу скорочень або функціональну активність органу, системи організм або організму в цілому (наприклад, ослаблюючий засіб для серця).

  • ослабляння

    1. Процес дії за значенням дієслова “ослабляти” — зменшення сили, інтенсивності, напруженості, міцності чи впливу чогось.

    2. Стан, що виникає внаслідок такої дії; послаблення, ослаблення.

  • ослабляти

    1. Робити менш сильним, міцним, інтенсивним або дієвим; зменшувати силу, напругу, вплив або ефективність чогось.

    2. Позбавляти когось фізичних або моральних сил; викликати втому, виснаження.

    3. Робити менш жорстким, суворим або обов’язковим; пом’якшувати (наприклад, вимоги, режим, дисципліну).

    4. Ставати менш сильним, інтенсивним або помітним; втрачати силу, напругу (про явище, стан, дію).

  • ослаблятися

    1. Ставати слабшим, втрачати силу, інтенсивність або напруженість; слабшати.

    2. Втрачати міцність, стійкість, міцні зв’язки або структуру; ставати менш міцним.

    3. Ставати менш дієвим, ефективним або авторитетним; втрачати вплив.

  • ослабнути

    1. Стати менш сильним, міцним або інтенсивним; втратити колишню силу, потужність, напругу чи активність.

    2. Про здоров’я, організм: стати менш міцним, витривалим; втратити життєві сили, захворіти.

    3. Зменшитися за своєю мірою, ступенем вияву (про почуття, увагу, інтерес тощо).

    4. Стати менш строгим, суворим, жорстким (про дисципліну, контроль, режим тощо).

  • ослабнутися

    1. Втратити силу, міцність, інтенсивність; стати слабшим, менш напруженим або менш дієвим.

    2. Про явище, стан, процес: зменшити свою активність, інтенсивність або силу прояву.

  • ослабти

    1. Втратити колишню силу, міць, енергію; стати слабшим, менш інтенсивним.

    2. Стати менш напруженим, затягнутим; послабитися (про м’язи, частини тіла, матеріал тощо).

    3. Зменшитися за силою, інтенсивністю, активністю (про явища, процеси, дії).

    4. Стати менш суворим, строгим, менш дієвим (про правила, контроль, дисципліну тощо).

  • ослабтися

    1. (про матеріал, тканину) Втратити міцність, міцну структуру внаслідок тривалого використання або зношування; стати менш щільним, міцно зв’язаним.

    2. (розм.) Втратити силу, енергію, бадьорість; стати втомленим, знесиленим.

  • ослава

    1. (географічна назва) Річка в Україні, права притока Дністра, що протікає Львівською та Івано-Франківською областями.

    2. (топонім) Назва низки населених пунктів в Україні, зокрема села в Івано-Франківській області.

  • ославити

    1. Зробити когось або щось відомим, прославити, поширити відомості про когось або щось, переважно з позитивним відтінком.

    2. (У переносному значенні, зазвичай із негативною конотацією) Зробити когось предметом загальної розмови, обговору, часто у зв’язку з чимось ганебним; оприлюднити чиїсь недоліки, провини, зганьбити.