Древослів

Словник Української Мови

Категорія: О

  • онаджити

    1. (у техніці) Надати об’єкту (наприклад, ракеті, снаряду) здатності самостійно корегувати свій політ або траєкторію руху до цілі за допомогою вбудованої системи наведення, яка реагує на певні зовнішні сигнали (наприклад, теплове випромінювання, радіохвилі).

    2. (переносно, рідко) Направити когось або щось точно до мети, забезпечити точне досягнення поставленої цілі.

  • онаджитися

    1. (діал.) Набратися сміливості, наважитися на щось, подолати внутрішній опір або страх.

    2. (діал., рідк.) Зібратися з силами, здужати, здобутися на щось (наприклад, на рішучий вчинок).

  • онакий

    1. Вказівний займенник, який означає: такий, отакий, подібний до цього (часто з відтінком зневаги або іронії).

    2. Уживається як означення при іменникові, вказуючи на певну, часто відому співрозмовникам, особу або предмет, з відтінком нехтування, зневаги або як лайливе слово.

  • онанізм

    Самозадоволення, мастурбація (від назви біблійного персонажа Онана, який, згідно з Біблією, практикував переривний статевий акт).

    У переносному значенні — марна, безплідна праця; діяльність, що не приносить суттєвого результату.

  • онанірувати

    онанірувати — займатися онанізмом, здійснювати мастурбацію.

  • онаніст

    1. Людина, яка практикує онанізм (мастурбацію).

    2. (у переносному значенні) Людина, яка займається самозадоволенням, марнотратством або діями, спрямованими лише на отримання власної вигоди без корисного результату для спільноти.

  • оморочуватися

    1. Ставати морочним, втрачати ясність розуму, затьмарюватися свідомістю; запаморочуватися.

    2. (переносно) Втрачати здатність чітко мислити, розуміти щось через надмірну кількість інформації, складність або хитрість чогось; заплутуватися.

    3. (розмовне) Відчувати запаморочення, головокружіння.

  • омоскалений

    1. Який набув російських мовних, культурних, ідеологічних чи поведінкових рис, що є наслідком свідомої політики русифікації або колоніального впливу.

    2. Який демонструє схильність до російського світогляду, цінностей або політичних орієнтирів, часто з відмовою від власної української ідентичності.

  • омоскалення

    Історичний та політичний термін, що означає насадження російської мови, культури, ідеології, звичаїв та адміністративних порядків серед неросійських народів, зокрема українців, з метою їх асиміляції та інтеграції в російський культурно-політичний простір.

    Процес добровільного чи примусового запозичення та наслідування російських культурних, мовних, політичних чи побутових зразків окремими особами чи групами в Україні.

  • омоскалити

    1. Надати комусь або чомусь рис, властивостей, що асоціюються з Росією (Московією) або російською культурою; зробити схожим на російське.

    2. Підпорядкувати впливу, ідеології або культурній моделі Росії; насильно асимілювати, позбавляючи власної ідентичності.