drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • очищальний

    1. (у хімії, техніці) Призначений для очищення, видалення домішок; очищувальний.

    2. (у релігійному контексті) Пов’язаний з очищенням від гріхів, духовним очищенням; що має очищувальну силу.

  • очищання

    Очищання — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

  • очищати

    1. Робити чистим, звільняти від чогось брудного, зайвого, шкідливого; видаляти забруднення або небажані домішки.

    2. Приводити до належного стану, порядку; виправляти, виправдовувати (часто у переносному значенні).

    3. У технічних та технологічних процесах — видаляти з чогось сторонні речовини, домішки, домогтися чистоти матеріалу або поверхні.

    4. У переносному значенні — звільняти від чогось негативного, тяжкого (наприклад, від гріхів, сумнівів, обов’язків).

  • очищатися

    1. Ставати чистим, звільнятися від чогось брудного, зайвого, шкідливого; вивільнятися від домішок.

    2. Перен. Звільнятися від чогось негативного (від почуттів, думок, станів); ставати морально чистим, просвітлілим.

    3. Про простір, місце: ставати вільним, звільнятися від когось або чогось.

    4. Спец. Піддаватися технологічній обробці для видалення домішок, отримання чистого стану або продукту (наприклад, про воду, метал, газ).

  • очищаючий

    Який очищує, призначений для очищення (про засіб, процес тощо).

    Який має властивість звільняти організм від шкідливих речовин, токсинів (про дієту, продукт, процедуру).

    У переносному значенні: який сприяє духовному або моральному просвітленню, звільненню від негативних думок або переживань.

  • очище

    1. Місце, де вирубано ліс; ділянка, очищена від деревної рослинності, галявина серед лісу.

    2. (у спеціальному вжитку) Ділянка землі, очищена від пнів після вирубки лісу, яка готується для обробітку або залісення.

    3. (переносно, рідко) Вільне, чисте місце серед чогось; просвіт, прогалина.

  • очищений

    1. Який піддався очищенню, очистці; позбавлений домішок, бруду, сторонніх частин.

    2. У харчовій промисловості: який пройшов механічну або хімічну обробку для видалення несівних частин, лушпиння, оболонок тощо (наприклад, про очищений рис, очищені зерна кави).

    3. У хімії та металургії: який пройшов процес рафінування для отримання речовини високого ступеня чистоти (наприклад, очищений метал, очищений бензол).

    4. Переносно: який став духовно чи морально вищим, просвітленим; звільнений від низьких почуттів або помилок.

  • очищеність

    Очищеність — стан чистоти, незабрудненості, відсутності чужорідних домішок; просвітленість, одухотвореність (зазвичай у високому, моральному чи духовному сенсі).

    Очищеність — властивість за визначенням; те, що є очищеним (у філософській та релігійній термінології).

  • очищення

    1. Дія за значенням дієслова очищати — процес видалення бруду, сторонніх домішок, зайвих елементів або чогось шкідливого з поверхні, об’єкта, середовища тощо для надання чистого, незабрудненого стану.

    2. Результат такої дії — стан чистоти, досягнутий після видалення забруднень або непотрібних частин.

    3. (у техніці, хімії, медицині) Технологічний процес або комплекс операцій з видалення домішок, токсинів, солей, мікроорганізмів тощо (наприклад, очищення води, повітря, металу, організму).

    4. (переносно) Позбавлення від чогось негативного, шкідливого або зайвого в абстрактному розумінні (наприклад, очищення від гріхів, сумнівів, бюрократичного апарату).

    5. (у військовій справі, правоохоронній діяльності) Операція з нейтралізації противника, знищення небезпечних елементів або звільнення території від ворожих сил.

  • очищувальний

    1. Призначений для очищення, очистки чогось від чогось, що звільняє від чогось зайвого, шкідливого або брудного.

    2. (у спеціальних термінах) Стосовний до технологічного процесу, спрямованого на видалення домішок, забруднень або непотрібних компонентів (наприклад, про очищувальні споруди, очищувальний цикл).