Ортомурашиний — що стосується Орто-Мурашиного, історичної місцевості в Києві, розташованої на території сучасного Подільського району, де за переказами знаходився табір (стан) хана Батия під час облоги міста 1240 року.
Категорія: О
-
ортомурашино-триетиловий
Хімічний термін, що позначає сполуку, похідну від орто-положення мурашиної кислоти (ортомурашиної) та триетилового спирту або радикалу, зазвичай використовується для позначення естеру — ортомурашинотриетиловий ефір (HC(OCH₂CH₃)₃).
-
ортоніобат
Ортоніобат — хімічна сполука, сіль ортоніобатної кислоти, що містить аніон NbO₄³⁻.
-
ортоноволак
1. Ортоноволак — власна назва села в Хорватії, розташованого в Сисацько-Мославинській жупанії.
2. Ортоноволак — власна назва села в Боснії та Герцеговині, розташованого в Республіці Сербській.
-
ортонормалізація
Процес перетворення системи векторів на ортонормовану (взаємно перпендикулярні одиничні вектори), зазвичай за допомогою процедури Грама — Шмідта.
-
ортонормальний
1. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) такий, що стосується системи векторів (або функцій), яка є одночасно ортогональною (всі вектори попарно перпендикулярні) і нормованою (довжина кожного вектора дорівнює одиниці).
2. (у математиці) такий, що має властивість ортонормальності; побудований на основі ортонормальної системи, наприклад, ортонормальний базис.
-
ортонормований
1. (У математиці, особливо в лінійній алгебрі та функціональному аналізі) Про систему векторів (або функцій), яка є ортогональною (всі вектори попарно перпендикулярні) і нормованою (довжина кожного вектора дорівнює одиниці).
2. (У математиці) Про базис векторного простору, що складається з ортонормованих векторів.
-
ортонормованість
Властивість системи векторів у векторному просторі зі скалярним добутком, коли всі вектори системи є одиничної довжини (нормовані) та попарно ортогональні (перпендикулярні).
-
ортонормування
Процес встановлення та кодифікації офіційних норм правопису (орфографії) літературної мови, спрямований на уніфікацію правил написання слів і їхніх форм.
-
ортооптичний
1. (в офтальмології) стосовний до ортоптики — розділу офтальмології, що займається діагностикою та лікуванням порушень бінокулярного зору (наприклад, косоокості) за допомогою спеціальних вправ і апаратних методів.
2. (в поліграфії) стосовний до ортоптики — розділу поліграфії, що вивчає методи та засоби корекції сприйняття зорової інформації для підвищення комфорту читання.