Категорія: О

  • оскіряти

    1. Розкривати рот, показуючи зуби (про тварин).

    2. Переносно: виявляти злість, ворожість, погрожувати.

  • оскірятися

    1. (про тварин, особливо собак) показувати зуби, загрозливо огризатися.

    2. (переносно, про людину) виявляти злість, ворожість, грубо відповідати, огризатися.

  • осклений

    Осклений — прикметник, що означає: покритий скибочками, шматочками, часто у значенні обсипаний, вкритий дрібними частинками чогось твердого (наприклад, скла, льоду, каміння).

    Осклений — прикметник, що вживається як складова частина власної назви, зокрема геологічної пам’ятки природи “Осколена гора” (Осколена Гора).

  • осклити

    1. (у техніці) Наносити на поверхню металу шар олова або олов’яного припою для захисту від корозії або поліпшення з’єднання при паянні.

    2. (розм.) Покривати або забруднювати чимось липким, слизьким, жирним.

  • осклитися

    1. (про тварин, переважно про собак) Виявляти ознаки сказу, хворіти на сказ.

    2. (переносно, про людину) Втрачати самовладання, шаленіти від сильних почуттів (гніву, роздратування, захоплення тощо); дуже злитися.

  • осклований

    1. Покритий склом або скляною масою, що надає гладку, блискучу поверхню.

    2. (Перен.) Такий, що має холодний, бездушний, невиразний вигляд, наче покритий склом (про очі, погляд).

  • осклованість

    Осклованість — властивість мінералів, гірських порід або штучних матеріалів, що полягає в наявності блиску, подібного до блиску скла.

  • оскловуватися

    1. (про тварину, особливо про собаку) оголювати зуби, показуючи їх у загрозливій посмішці або перед укусом.

    2. (переносно, про людину) злісно, погрозливо посміхатися, показуючи зуби.

  • осклування

    Процес нанесення скляного покриття на поверхню керамічних виробів (наприклад, посуду, кахлів, скульптури) шляхом випалювання для надання блиску, гладкості, міцності та водонепроникності.

    Шар глазурі, скляної маси, що покриває керамічний виріб після такого процесу; глазур, полива.

  • осклянілий

    Який набув вигляду скла, став прозорим і блискучим, наче скло (про поверхню, рідину тощо).

    Про очі: що втратили виразність, життя, ставши нерухомими, майже прозорими, з незрозумілим або відсутнім поглядом (часто через сильне переживання, шок, втому або смерть).

    Про погляд: порожній, фіксований, незрячий, що не реагує на оточуюче.