Категорія: О

  • оскіреність

    Оскіреність — стан, коли щось (переважно рослини, плоди) має численні оскірки, гострий кінчик або виступи; колючість, шорсткість від наявності дрібних твердих утворень.

    Оскіреність — властивість за ознакою “оскіркуватий”; колючість, шорсткість як абстрактна якість.

  • оскірити

    1. Розрізати, розкривати щось гострим предметом, робити довгий поріз або щілину.

    2. Розкривати, відкривати щось, що було замкнене або закрите (наприклад, очі, рота).

    3. Перен. Виявляти, викривати щось приховане, робити очевидним.

  • оскіритися

    1. Розкрити рота, показати зуби (переважно про тварин).

    2. Перен. Виразити злість, ворожість, погрозу; посваритися, вступити в конфлікт.

  • оскірювати

    Оскірювати — надавати чомусь форми оскілка, загострювати, робити схожим на гостру палицю ато ж кіл.

    Оскірювати — розмовний варіант дієслова “оскаржувати”, тобто подавати скаргу, протестувати проти рішення, оскаржувати у встановленому порядку.

  • оскірюватися

    1. (про тварин, особливо собак) насторожуватися, ставати напоготові, виявляючи готовність до нападу або захисту; виявляти ознаки люті чи недовір’я.

    2. (переносно, про людей) ставати непривітним, вороже налаштованим; насуплюватися, похмурнішати, демонструвати невдоволення або роздратування.

  • оскіряння

    Оскіряння — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • оскіряти

    1. Розкривати рот, показуючи зуби (про тварин).

    2. Переносно: виявляти злість, ворожість, погрожувати.

  • оскірятися

    1. (про тварин, особливо собак) показувати зуби, загрозливо огризатися.

    2. (переносно, про людину) виявляти злість, ворожість, грубо відповідати, огризатися.

  • осклений

    Осклений — прикметник, що означає: покритий скибочками, шматочками, часто у значенні обсипаний, вкритий дрібними частинками чогось твердого (наприклад, скла, льоду, каміння).

    Осклений — прикметник, що вживається як складова частина власної назви, зокрема геологічної пам’ятки природи “Осколена гора” (Осколена Гора).

  • осклити

    1. (у техніці) Наносити на поверхню металу шар олова або олов’яного припою для захисту від корозії або поліпшення з’єднання при паянні.

    2. (розм.) Покривати або забруднювати чимось липким, слизьким, жирним.