drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • отвердітися

    1. Втратити пластичність, стати твердим, набути твердої форми (про речовини, матеріали).

    2. Перен. стати непохитним, незмінним, закріпитися (про почуття, переконання, рішення тощо).

  • отвердлий

    1. (про речовину) Який перетворився з рідкого або газоподібного стану в твердий; затверділий, застиглий.

    2. (перен., про почуття, ставлення тощо) Який став нечутливим, невразливим; заклякли́й, зачерствілий.

  • отвердлість

    Власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківського району Київської області.

  • отвережування

    1. (у техніці, металообробці) Процес обробки металевих заготовок шляхом зрізання тонкого шару металу (стружки) за допомогою різця на токарному, стругальному або іншому верстаті для надання деталі необхідної форми, розмірів та чистоти поверхні.

    2. (переносно, розм.) Різке, категоричне спростування чи відкидання чогось; відхрещування, відмежування.

  • оступачити

    Оступачити — у техніці, будівництві: закріпити, зміцнити край або виступ чогось за допомогою оступачки (спеціальної накладки, планки, обв’язки), щоб запобігти зламу, стиранню або пошкодженню.

  • оступачитися

    Оступачитися — діалектний варіант дієслова “оступитися”, що означає відійти, відступити, зробити крок назад або вбік, щоб звільнити простір або уникнути чогось.

    У переносному значенні — відмовитися від чогось, відступити від своїх намірів, поглядів або вимог.

  • оступити

    1. Зробити крок убік або назад, відсунутися, відступити (переважно для того, щоб дати комусь дорогу або звільнити місце).

    2. Відмовитися від чогось, відступити від своїх намірів, поглядів або принципів; зробити поступку.

    3. Застаріле: обійти, оминути щось або когось.

  • оступитися

    1. Зробити необережний крок, втратити рівновагу, спіткнутися, зісковзнути з чогось.

    2. Відступити назад, зробити крок назад, щоб дати комусь дорогу або звільнити місце.

    3. Перен. Відмовитися від своїх переконань, принципів, поглядів під тиском; зробити поступку.

    4. Заст. Помилитися, зробити промах, проступитися.

  • ость

    1. Тверда, гостра щетина на колосках злакових рослин (наприклад, у жита, ячменю), а також подібне утворення в інших рослин.

    2. Зменшувально-пестлива форма до іменника власного Остап.

  • остьовий

    1. Який стосується остей (довгих тонких щетинок у колосках злакових рослин), властивий остям або має ості.

    2. Який має вигляд ості, схожий на остю; тонкий, довгий і гострий.