1. Член Організації українських націоналістів (ОУН), української політичної організації націоналістичного спрямування, що діяла в ХХ столітті.
2. Прибічник ідеології або діяльності Організації українських націоналістів.
Словник Української
1. Член Організації українських націоналістів (ОУН), української політичної організації націоналістичного спрямування, що діяла в ХХ столітті.
2. Прибічник ідеології або діяльності Організації українських націоналістів.
1. Жінка, яка була членкинею або прихильницею Організації українських націоналістів (ОУН).
2. Розмовна назва пістолета системи «Вальтер», який був на озброєнні деяких підрозділів ОУН та УПА.
1. Стосунний до Організації українських націоналістів (ОУН), пов’язаний з нею, властивий їй.
2. Стосунний до членів Організації українських націоналістів (ОУН), характерний для них.
1. (про матеріал, поверхню) Такий, що має певну фактуру, рельєф, оброблений для надання характерної структури або візерунка.
2. (перен., про художній твір, стиль) Насичений художніми деталями, яскраво та рельєфно опрацьований, що має виразну образну структуру.
Оформити фактуру (розрахунковий документ) на відвантажені товари або надані послуги.
Оформитися, набути чітких ознак, визначеності, сформуватися як факт або реальне явище.
Офіклеїд — духовий мідний музичний інструмент з клапанами, що використовувався в оркестрах у XIX столітті, попередник сучасної туби; має конічний канал, чашоподібний мундштук та кілька клапанів (зазвичай 9-12).
Офіоліт — геологічна структура, що являє собою комплекс гірських порід, який інтерпретується як фрагмент океанічної кори та верхньої мантії Землі, винесений на поверхню внаслідок тектонічних процесів (наприклад, при закритті океану та колізії континентів).
Офіоліт — конкретне поширене тіло або пояс, складений таким комплексом порід (наприклад, Троодо́ський офіоліт на Кіпрі).
1. У давньогрецькій міфології — змієподібний титан, прабатько всіх богів, якого переміг та скинув у Тартар бог Кронос (іноді ототожнюється з Офіонеєм).
2. У давньогрецькій міфології — один з титанів, чоловік океаніди Евриноми, який разом з нею правив світом до приходу Кроноса та Реї.
3. У сучасній науці — рід викопних морських плазунів (офіозаврів) ряду Aigialosauridae, що існував у крейдовому періоді.
Офіоней — у давньогрецькій міфології: один з титанів, син Офіона та Евриноми, що боровся за владу над світом і був переможений Кроносом.
Офіоней — рідкісна власна назва, що може вживатися як ім’я або прізвище.