Категорія: О

  • охайність

    Властивість за значенням прикметника “охайний”; старанність, акуратність у виконанні чого-небудь, утриманні чогось у чистоті та порядку.

    Зовнішній вигляд, що свідчить про таку властивість; акуратність, чепурність.

  • охайно

    1. Чисто, акуратно, доглянуто; так, що викликає враження порядку та старанності.

    2. Старанно, ретельно, бездоганно; так, що виконано з особливою акуратністю.

    3. (переносно) Пристойно, чемно, з належним вихованням; так, що відповідає правилам доброго тону.

  • охаменутися

    1. Прийти до тями після втрати свідомості, непритомності; отямитися.

    2. Прийти в себе після сильного збудження, захоплення, подиву тощо; заспокоїтися, опам’ятатися.

    3. Роздумавшись, усвідомити щось, змінити своє рішення чи намір; відчути розкаяння.

  • охандожити

    1. (розм.) Викликати в когось почуття охандра, смутку, пригніченості; зробити сумним, зажуреним.

    2. (перен., розм.) Надати чомусь похмурого, сумного вигляду або характеру; зробити непривабливим, понурим.

  • охандожитися

    1. (розм.) Впасти в стан охандра, засмучення або пригніченості; почати сумувати, нудьгувати, втратити бадьорість.

    2. (перен., розм.) Стати млявим, апатичним, втратити енергію та інтерес до діяльності.

  • охандужити

    Охандужити — дієслово, утворене від власної назви «Охандужа» (прізвище українського політика та громадського діяча Олександра Охандужі). У переносному значенні означає різко змінити свою політичну позицію, переконання або принципи на протилежні, зрадити попередні погляди, часто з корисливих мотивів.

  • охандужитися

    1. (діал.) Набути форми, вигляду охандуги — незграбної, незручної людини; стати незграбним, невправним.

    2. (перен., діал.) Стати млявим, апатичним, знемагати від спеки, стоми або хвороби.

  • охання

    1. Дія за значенням дієслова «охати»; виголошування вигуків «ох», що виражають біль, жаль, здивування, співчуття або інші сильні почуття.

    2. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що може вживатися стосовно певної особи чи об’єкта, які постійно або характерно охають.

  • оханутися

    1. (розм.) Раптово злякатися, перелякатися, відчути сильний страх або здивування.

    2. (перен., розм.) Різко охолонути до чогось, втратити інтерес або ентузіазм, злякавшись труднощів або наслідків.

  • отут

    1. Тут, на цьому місці (вказуючи на близькість до місця мовлення або на конкретну точку в просторі).

    2. У цей час, зараз, тепер (вказуючи на момент мовлення або на поточну ситуацію).

    3. У цій справі, питанні, ситуації (вказуючи на обставини, що розглядаються).