Словник Української
1. (біол., с.-г.) Який стосується отави — другого (або наступного) укосу трави на луках або пасовищах після першого скошування або стравлювання.
2. (перен.) Який стосується другого етапу, повторного явища або пізнішого періоду (наприклад, про творчість).
Отавність — властивість за знач. отавний; здатність рослин (переважно трав) давати після скошування нові пагони, що забезпечує можливість отримання другого та наступних укосів.
Отавонька — власна назва, зменшувально-пестлива форма жіночого імені Отава, що походить від давньоукраїнського імені Отава (можливо, пов’язаного з дієсловом “отавити” — зробити сірим, сивим).
1. Прислівник, що вказує на спосіб дії, ознаку або ступінь її прояву, відповідає на питання «як?»; так, саме таким чином.
2. Уживається для виділення, підкреслення сказаного, надаючи йому емоційного забарвлення (здивування, незадоволення, іронії тощо); ось як, от як.
3. (У поєднанні з часткою «і» — «отакі») Виражає підсилення, значну міру ознаки або інтенсивність дії; такий, дуже такий.
Власна назва, що походить від інтернет-мему «Отакез» (від англ. «Oh, take it easy»), який став основою для імені персонажа-кота в українському дубляжі мультсеріалу «Сімпсони»; стосується цього конкретного персонажа або пов’язаного з ним інтернет-фольклору.
У розширеному вживанні — характеристика чогось, що викликає асоціації з гумором, абсурдом або безтурботною, трохи нахабною поведінкою, властивою мемному образу кота Отакеза.
1. (розм., заст.) Такий, що має ознаки, властивості або характер, подібні до тих, які приписують особі на прізвище Кележ (Кележний); такий, як у Кележа.
2. (перен., розм., заст.) Характерний, типовий для певної людини або явища, що асоціюється з цим прізвищем; специфічний у певному сенсі.
1. (розм., ірон.) Зробити щось неякісно, абияк, з помилками або невідповідно до очікувань; такелажити, псувати, перекручувати.
2. (спец., від власної назви «Такелаж») Неправильно або невміло виконати такелажні роботи (укріплення, кріплення вантажу).
1. (розм.) Набути вигляду, схожого на персонажа Келажа з роману І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” — неохайного, нечесаного, з розкуйовдженим волоссям.
2. (перен., розм.) Стати неохайним, недбалосим у зовнішності; розкуйовдитися, розмандричитися.
1. Посада, звання або службова діяльність отамана (козацького, курінного, військового тощо).
2. Період правління, перебування при владі певного отамана як верховного керівника.
3. Територія, військова одиниця або адміністративно-територіальна одиниця, що перебуває під управлінням отамана.
4. У переносному значенні — свавільне, деспотичне управління, що характеризується самовладною поведінкою керівника.
1. Стосовний до отамана, властивий йому; належний отаману.
2. Призначений для отамана; такий, що перебуває у розпорядженні отамана.
3. Пов’язаний з діяльністю отамана або отаманським правлінням.