Категорія: О

  • ошикуватися

    Стати в ширенгу, вишикуватися; розташуватися в певному порядку, зазвичай в ряд або в колону.

    Перенісн. Привести свої думки, плани або справи в належний порядок; організуватися, підготуватися до чогось.

  • ошимок

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області.

    2. Рідкісне прізвище українського походження.

  • ошинований

    1. Технічний термін, що означає: обладнаний шинами, покритий або захищений гумою (наприклад, про колесо, ролик, гумову стрічку конвеєра).

    2. У власній назві “Ошинований” (з великої літери) — прізвище.

  • ошинування

    1. Технічний термін, що позначає процес встановлення або заміни шин на колесах транспортного засобу (автомобіля, вантажівки, трактора тощо).

    2. Власна назва (Ошинування) — рідкісне прізвище або географічна назва, що походить від дії “ошинувати”.

  • ошинувати

    1. Обшити, оббити дерев’яні деталі (зокрема, борти воза) залізними смугами, шинами для міцності.

    2. Перен. Обмежити, стримувати, поставити в жорсткі рамки.

  • ошинуватися

    1. (техн.) Покриватися шинами, отримувати шинне вкриття; встановлювати на колеса шини.

    2. (перен., розм.) Ставати обережним, обачним, набувати життєвого досвіду; зазвичай у конструкції «ошинуватися досвідом».

  • ошкірений

    1. Який має шкіру, покритий шкірою; обтягнутий шкірою.

    2. Який позбавлений шкіри, зі шкірою, що знята або здерта; обдертий, обідраний.

    3. Переносно: дуже худий, зморщений, з виступаючими кістками, наче без шкіри.

  • ошкіреність

    Ошкіреність — стан, коли шкіра на тілі (особливо на обличчі) зморщилася, стала сухою та шорсткою через вплив вітру, морозу або інших несприятливих погодних умов.

    Ошкіреність — ознака або результат того, що шкіра стала шорсткою та згрубілою, нагадує за текстурою стару, висушену шкіру (ошкір).

  • ошкірити

    1. Зняти шкіру з тварини, обдерти шкіру.

    2. Перен., розм. Сильно побити, піддати тілесному покаранню.

    3. Перен., розм. Різко дорікнути, сварити когось; жорстко розкритикувати.

  • ошкіритися

    1. Відкрити рот, показати зуби (переважно про тварин).

    2. Розкритися, відкритися, зсунувшись із чогось (про покрив, оболонку тощо).

    3. Перен. Стати видимим, проявитися, обнажитися (про щось приховане, внутрішнє).