Словник Української
1. Приводити до тями, до свідомості; робити сприйнятливим до реальності, змушувати усвідомити факти або наслідки чогось, часто після стану захоплення, ілюзій, необачності.
2. Розбуркувати, збуджувати, примушувати до активних дій, виводити зі стану байдужості, апатії аля млявості.
1. Приходити до тями після непритомності, втрати свідомості або сну; опам’ятовуватися.
2. Переносно: усвідомлювати щось, приходити до розуміння реального стану речей, часто після періоду заблудження, захоплення або необачності; опам’ятовуватися.
1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості; опритомніти.
2. Одужати після важкої хвороби, отямитися після стану, близького до смерті.
3. Перен. Прийти в нормальний стан після сильного морального потрясіння, стресу, заціпеніння; опам’ятатися.
1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості або глибокого сну; опритомніти.
2. Переносно: повернутися до нормального стану після сильного потрясіння, захоплення, захворювання; відновити душевну рівновагу, здатність ясно мислити.
1. (дієслово) Надати комусь, чомусь ознак, властивостей чи статусу чути; зробити чутим, відомим, помітним для суспільства або певного кола людей.
2. (дієслово, переносне значення) Зробити щось відчутним, реальним, матеріальним; втілити у конкретну форму (наприклад, ідею, задум, почуття).
1. (дієслово) Раптово опинитися десь, знайтися в якомусь місці, стані або ситуації, часто несподівано для себе.
2. (дієслово, переносне значення) Прийти до тями, усвідомити реальність після стану заціпеніння, задуми, непритомності або сильного потрясіння.
1. Відчути, усвідомити щось за допомогою органів чуття або внутрішнього сприйняття; стати свідком чогось.
2. (у літературній мові) Отримати змогу відчувати, набути чуття, свідомості; прокинутися, прийти до тями.
1. Прийти до тями, усвідомити себе в певному стані або місці після непритомності, сну, сильного враження тощо; опритомніти.
2. Раптово відчути себе в якомусь стані або місці, усвідомити реальність чогось.
3. Заст. (уживалося в минулі часи) Опам’ятатися, прийти до розуму.
1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості або сильного сп’яніння; отямитися.
2. Оговтатися після важкого переживання, шоку, захворювання; повернутися до нормального стану.
3. Розумово зібратися, усвідомити справжній стан речей, часто після початкової плутанини або недорозуміння.
4. Розм. Оговтатися від фінансових втрат або матеріальної шкоди.
1. (розм.) Про людину або тварину: дуже худий, знесилений, зі зморшкуватою шкірою; зовні схожий на очухар (висушену, зморшкувату рибу).
2. (перен., розм.) Про предмет: пошарпаний, зношений, дуже старий, що має неохайний вигляд.