Словник Української
1. Який втратив здатність тверезо мислити, розуміти навколишнє; приголомшений, збентежений, затьмарений (часто від сильних вражень, несподіваних подій).
2. Який перебуває у стані сильного захоплення, зачарування кимось або чимось.
3. Розм. Який втратив кмітливість, глузуватий, безглуздий.
Стан психічного заціпеніння, приголомшеності, спричинений сильним враженням, несподіваною подією або надмірним вживанням алкоголю; затьмарення свідомості.
Втрата здатності тверезо мислити та оцінювати ситуацію через захоплення, захват або сильне захоплення чимось.
очманіло — дієслово, форма минулого часу середнього роду однини від “очманіти”, що означає втратити здатність тверезо мислити, збентежитися, заплутатися від сильної емоції, враження або несподіваної події; стати начебто одурманеним.
Стан різкої втрати свідомості, непритомність, спричинені сильним враженням, потрясінням, хворобою тощо.
Стан крайнього здивування, замішання або затьмарення розуму, коли людина не може зрозуміти, що відбувається, і адекватно реагувати.
Рідко — стан омани, галюцинації, неприродного збудження чи сп’яніння (від вживання одурманюючих речовин).
1. Втратити здатність ясно мислити, розуміти навколишнє; стати непритомним, затьмарити свідомість від сильного враження, втоми, хвороби тощо.
2. Сильно здивуватися, збентежитися, розгубитися від чогось несподіваного або вражаючого.
3. Захопитися кимось або чимось до непритомності, втратити голову від сильного почуття.
1. Втратити здатність ясно мислити, розуміти навколишнє; стати непритомним, затьмаритися свідомістю від сильної втоми, хвороби, враження тощо.
2. Захопитися кимось або чимось до непритомності, втратити голову, здривніти.
3. Розгубитися, збентежитися, втратитися від несподіваності події, побаченого або почутого.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “очі”, що вживається для вираження ніжності або зменшення розміру (про очі людини або тварини).
2. (у техніці, розм.) Невеликі круглі або овальні отвори, віконця, прорізи в конструкціях, механізмах, приладах (наприклад, вентиляційні очиська).
Який має великий досвід читання, багато читав; начитаний.
Очитаність — властивість тексту, що полягає в його зручності для читання та сприйняття, забезпечена логічною структурою, чіткістю викладу, відповідним оформленням і доступністю мови.
Очитаність — ступінь легкості, з якою текст може бути прочитаний і зрозумілий цільовою аудиторією, що залежить від складності речень, використання лексики, наявності структурних елементів (заголовків, списків) та візуального компоненту (шрифт, інтервали).
1. Рід рослин родини товстолистих (Crassulaceae), що включає сукулентні багаторічні трави з товстими листками, часто використовуються як декоративні; седум (Sedum).
2. Народна назва деяких видів рослин роду очиток (седум), зокрема очитка їдкого (Sedum acre) або очитка великого (Sedum maximum).