1. (діал.) Важкою ходою, поволі йти; тягтися, брести.
2. (перен., діал.) Важко, з труднощами виконувати якусь роботу; тягти, волочити.
Словник Української
1. (діал.) Важкою ходою, поволі йти; тягтися, брести.
2. (перен., діал.) Важко, з труднощами виконувати якусь роботу; тягти, волочити.
Офактурований (від нім. offakturieren — виписувати рахунок) — такий, що отримав офактуру (попередній рахунок, комерційний документ, що виписується постачальником покупцеві з детальним переліком відпущених товарів або наданих послуг та їх вартості).
Офактурований — такий, що пройшов процедуру оформлення та підтвердження фактом виставлення офактури (рахунку).
1. Дія за значенням дієслова “офактурити” — оформлення фактури (рахунку) на відвантажені товари або надані послуги, що є підставою для їх оплати.
2. Процес внесення даних про товар (послугу) у фактуру, включаючи вказівку найменування, кількості, ціни, вартості та інших реквізитів.
1. Оформити фактуру на товар, послугу або роботу, вказавши їх вартість, кількість та інші деталі для подальшого розрахунку.
2. У бухгалтерському обліку — відобразити операцію з придбання або реалізації товарів (послуг) у первинних документах та облікових регістрах шляхом складання фактури.
1. (у бухгалтерському обліку) Оформити фактуру на відвантажені товари, надані послуги або виконані роботи; отримати документ (фактуру), що підтверджує вартість та обсяг поставки.
2. (у торгівлі, про товар) Бути оформленим фактурою; отримати офіційний статус товару, що відвантажується або приймається на облік.
1. Покрити поверхню чогось фарбою, надати певного кольору.
2. Перен. Надати певного характеру, емоційного забарвлення; зобразити в певному світлі.
Отримати певне забарвлення, пофарбуватися, набрати кольору.
Перенісне значення: набути яскравого, виразного вигляду, особливо про природу восени або навесні.
1. Який має певний колір або забарвлення внаслідок нанесення фарби, фарбування.
2. Який має природне забарвлення певного кольору, пофарбований.
3. Переносно: такий, що виражає якісь почуття, стан (про вигляд, обличчя тощо).
Процес нанесення фарби, барвника або іншого кольорового покриття на поверхню чого-небудь для надання певного кольору.
Колір або сукупність кольорів, якими пофарбовано щось; забарвлення.
У біології (зоології, ботаніці) — природний колір, забарвлення шкіри, хутра, пір’я, покривів тіла тварини або поверхні рослини.
1. Надавати чому-небудь певного кольору, фарбувати, розфарбовувати.
2. У живопису: наносити фарби на полотно, папір тощо, створюючи кольорове зображення; розмальовувати.
3. Переносно: представляти щось у певному світлі, описувати з певної, часто упередженої, точки зору.