Загальна назва будь-яких захворювань ока.
У вузькому термінологічному вживанні — патологічні зміни ока, що виникають як ускладнення або прояв загальних захворювань організму (наприклад, гіпертонічна чи діабетична офтальмопатія).
Категорія: О
-
офтальмоплегічний
1. Стосується офтальмоплегії — паралічу м’язів ока, що призводить до порушення рухів очного яблука та повік.
2. Пов’язаний із синдромом або станом, для якого характерна повна або часткова неможливість рухати очним яблуком через ураження черепних нервів.
-
офтальмоплегія
Параліч окорухових м’язів ока, що призводить до обмеження або повної втрати рухливості очного яблука.
-
офтальмоплетизмограф
Медичний прилад для реєстрації та графічного відображення коливань об’єму очного яблука, що виникають внаслідок пульсації кровоносних судин під час серцевого циклу; використовується в діагностиці.
-
офтальмоплетизмографія
Метод дослідження кровонаповнення очного яблука та внутрішньочерепного тиску, заснований на реєстрації та аналізі коливань об’єму ока, що виникають внаслідок пульсації артерій.
-
офтальмопроба
Офтальмопроба — власна назва медичного препарату (офтальмологічного розчину), що використовується для діагностичних проб із визначення чутливості мікрофлори ока до антибіотиків та інших антимікробних засобів.
-
офтальмореографія
Метод дослідження кровообігу в судинах очного яблука та його допоміжних органів, заснований на реєстрації змін електричного опору тканин при проходженні через них пульсової хвилі крові.
-
офтальмоскоп
Медичний діагностичний прилад для огляду внутрішніх структур ока, зокрема очного дна (сітківки), за допомогою спрямованого пучка світла.
-
офтальмоскопічний
1. Стосуючись офтальмоскопа, призначений для офтальмоскопії — огляду очного дна та внутрішніх середовищ ока за допомогою спеціального приладу.
2. Отриманий, виявлений або пов’язаний з проведенням офтальмоскопії.
-
офтальмоскопія
Офтальмоскопія — метод дослідження внутрішнього ока (очного дна, сітківки, судин, диска зорового нерва) за допомогою спеціального приладу — офтальмоскопа.