Категорія: О

  • осмислити

    1. Зрозуміти щось глибоко, усвідомити зміст, сутність або значення чогось, зробити для себе ясним і зрозумілим.

    2. Надати чомусь певного сенсу, значення; інтерпретувати, тлумачити.

    3. Обдумати, продумати щось ретельно, з усіх боків, щоб сформувати чітке уявлення або висновок.

  • осмислитися

    1. (про людину) Прийти до тями, усвідомити себе, своє становище; опам’ятатися.

    2. (перен., про явище, процес) Набути чіткого змісту, сенсу; сформуватися як цілісне явище.

  • осмислювання

    Процес надання чомусь смислу, значення; усвідомлення сутності явища, події або поняття через його розуміння та інтерпретацію.

    Результат такого процесу; смисл, значення, яке було виявлено або приписано чомусь.

    У філософії та психології — пізнавальна діяльність суб’єкта, спрямована на розкриття смислу явищ, текстів, власного досвіду або існування.

  • осмислювати

    Надавати чомусь певного сенсу, значення; тлумачити, розуміти зміст чогось.

    Усвідомлювати важливість, цінність чогось; оцінювати щось з певної точки зору.

    У філософії: робити предметом мисленнєвої діяльності, сприймати та інтерпретувати через призму власного досвіду та розуміння світу.

  • осмислюватися

    1. Набувати сенсу, значення; ставати зрозумілим, логічним у свідомості когось.

    2. Отримувати певну ідею, концепцію, філософське або практичне обґрунтування; ставати предметом рефлексії та аналізу.

  • осмислювач

    1. Той, хто надає чомусь певного значення, тлумачить, інтерпретує явища, події чи тексти.

    2. (у філософії, соціальних науках) Суб’єкт пізнання, що активно конструює образ реальності, наділяючи отриману інформацію сенсом у межах своєї картини світу.

    3. (у літературознавстві, мистецтвознавстві) Критик, дослідник або читач (глядач), який виявляє та формулює ідейний зміст, концепцію твору.

  • осмистий

    1. (про хімічний елемент) Який має атомний номер 76, належить до платинових металів, позначається символом Os.

    2. (про речовину, матеріал) Який містить осмій або утворений з осмію.

  • осміамат

    Осміамат — хімічна сполука, сіль осмієвої кислоти (H₂OsO₄), що містить аніон [OsO₄(OH)₂]²⁻.

  • осміамовий

    1. Який стосується хімічного елемента осмію, складається з нього або містить його.

    2. Який має високу твердість, міцність або стійкість, властиві сплавам з осмієм (переносно).

  • осміат

    Осміат — хімічна сполука, сіль осмієвої кислоти (H₂OsO₄), що містить аніон [OsO₄]²⁻.